Читати книгу - "Я і я, Сінторас Ватерлей"

За два дні після зустрічі.

— Я чув, що ви консультант з приводу життя, будь ласка, допоможіть мені, — перед відкритими дверима стояв член культу, імені якого Роджер не знав.

— Ваш лідер пообіцяв, що у мене будуть проблеми, якщо я буду говорити з вами, — сказав Роджер.

— Тоді я йому не скажу.

— У мене будуть проблеми, якщо ваше життя різно покращиться.

— Я заплачу.

— В мене достатньо грошей.

— Якщо я буду зберігати це в секреті?

— Звучить непогано, що у вас?

— Я обираю собі в дівчата найгірших створінь.

— Ні, тут моїх консультацій буде замало, я вам пораджу хорошого психолога, проте вам доведеться заплатити.

— Не страшно, а ви справді не знаєте, як це розв’язати.

— Справді, мої поради приведуть лише до страждань, а ця людина приведе до вирішень. Він знає свою справу, вони не усі такі.

— Гаразд, до зустрічі.

Місяць.

— Гаразд, до зустрічі, — сказав Роджер та зачинив двері.

— Хто це був? — поцікавилася Влада.

— Лідер культу.

— Чому він приходив?

— Він прийшов попросити вибачення, він перенесе залишки культу в іншу будівлю, бо в цій він втрачає прихильників.

— Тебе це влаштовує?

— Я не хочу врятувати всіх, мені коштує багато праці підтримувати моє життя.

— О, до речі, у мене є кілька порад, як можна його покращити. 

Однією мандрівкою до магазину пізніше. 

— Здавалося, що квартира не може стати приємніше, проте придбати килим було прекрасною ідеєю, — сказав Роджер Владі.

— І не кажи.

Кінець