Читати книгу - "Я і я, Сінторас Ватерлей"

— Ну, не знаю, невже хоч щось?

— Він записався на дослідження в якій погодився на те, що за його смерть вчені не будуть відповідальні.

— А куди він зник?

— У нього почалася істерика та він почав подорожувати, я не чула про нього з того часу. Наче я для нього взагалі нічого не значила.

— Ось чому я так себе повів, мені здавалося, що я втратив контроль над своїм тілом.

— А у вас вдвох проблема з інтересами та стресом? — поцікавилася мати оригіналу.

— Ні, це лише у мене, — сказав сумний Роджер

— О, то ви знайшли втішення в обіймах один одного?

— Ні. НІ! — кричали Роджери.

Після того як вони заспокоїлися.

— Де знаходиться апарат життєзабезпечення? — поцікавився сумний Роджер.

— Це був обман, що помістили у вашу свідомість, апарату не існує, проте обличчя попливе через надмірний стрес.

— Ви не проти, якщо я тут лишуся, почну своє життя, пошукаю інтереси, — поцікавився сумний Роджер.

— Я не хотіла б приносити тобі нещастя.

— Він уміє заробляти гроші, він вам точно стане в пригоді, — сказав веселий Роджер.

— О, тоді гаразд, у тебе лишилися спогади оригіналу? Так поясни, чому він не лишив навіть записки, коли покинув мене.

— Це сполучення вини та відчаю, він користувався вашою допомогою дуже довго та вирішив, що не розв’яже своїх проблем найближчим часом, проте не хотів вам набридати, бо він вважав вас прекрасною матір’ю.

— Еех. Гаразд, а він повернеться, якщо його життя налагодиться?

— Не думаю, він не хотів повертатися

— Проте ти хочеш лишитися?

— Так, за довгий час я почуваюся спокійно, я зумію налагодити життя та придбаю будинок неподалік.

— Тоді я повертаюся до нашого дому, щасливо, — сказав веселий Роджер.

— Гаразд, не забувай, ти можеш тут лишатися навіть, якщо твоє обличчя стане кашею.

— Гаразд.

Роджер щасливо дістався додому.

Роджер разом з Мариною вирішували, як здихатися культу.

— Культ це просто зграя самотніх людей, якщо хочеш, щоб вони перестали збиратися, то знайди їм інші заняття, кожному особисто, для когось це дівчина, для когось це ліплення з глини, — порадила Марина

— Що нам робити з лідером? — спитав Роджер.

— Лідер це один з маніпуляторів, йому не сподобається розвал його культу, тому тобі потрібно підготуватися до відповідних мір.

— Я думаю, я можу це зробити, я створив собі приємне життя, створю й іншим.

— Ось особиста справа Генрі, я сама її зробила

— Навіть фотографія є.

— Ага, так йому не подобається, що він працює мерчендайзером за мінімальну зарплату.

— Гаразд, тут цікаво, йому не допоможе отримати щастя ніякий відпочинок, якщо його не влаштовує його праця. Відповідь — потрібно підняти кваліфікацію.

— Прекрасно, то що ж йому зробити?

Роджер спілкувався на зібранні культистів з Генрі.

— Мені подобаються автомобілі, — відповів він на питання Роджера.

— Чому б не влаштуватися таксистом? — запропонував Роджер.

— Чому? А справді, чому? Дякую я піду звільнюся.

— Тихо, тихо, спочатку влаштуйся в таксі, а потім звільняйся, пошуки місця працевлаштування можуть затягнутися.

— А, дякую за пораду.

— Прекрасно.

Вже через тиждень він перестав регулярно відвідувати культ. 

Марина та Роджер все ще сиділи в кімнаті та вирішували як розвалити культ.

— Так тепер що з цим?

— Гришу дратує самотність, точніше, він її боїться. Йому не подобаються розмови в культі, проте він не хоче лишитися їх.

— Хм. Я стикався з цим, це теж швидко не вирішити, крок перший — потрібно покинути нецікаве зібрання.

Роджер спілкувався з Гришею на іншому зібранні.

— Я згоден, якщо це допоможе. Куди підемо? І я тебе прошу, не говори про роботу чи своє дитинство в піонертаборі

Знову на плануванні.

— Припустимо, ми його зуміємо вмовити, яким чином ми зробимо так, щоб він не повернувся, — сказала Марина.

— Потрібно розвинути його емоції.

Знову на зібранні.

— Що я хочу їсти? Що я хочу їсти… Зараза, я хочу з’їсти три торти прямо зараз, — сказав Гриша.

— Можна і так, — сказав Роджер.

— Проте це нездорово.

— Так.

— Проте це звучить дуже смачно.

— Ага.

Знову на плануванні.

— Припустимо, ми заохотимо його це зробити та він почне розвивати та коштом приємних почуттів протримається деякий час без зустрічей, що далі?

— Далі потрібно змусити відвідувати його публічні місця для інтересів.

У кафе.

— Четвертий шматок торта було забагато, — сказав Гриша.

— Це точно, — сказав Роджер, що сидів навпроти.

— Я ж хотів три.

— Так це правда. Що ще тобі подобається.

— Я люблю фільми.

— Я знаю кілька інтернет-форумів для кіноманів, вони проводять зустрічі.

— Так, проте спілкуватися із задротами? Вони явно змусять мене почуватися ідіотом.

— Можна знайти кілька таких, що охоче приймуть новачка в цій сфері.

Знову на плануванні.

— І тоді наш план спрацює, та він покине культ? — спитала Марина.

— У нього розвинулися емоціями та він буде турбуватися про себе, тому він втратив інтерес до сурогату, який представляв культ, — сказав Роджер.

Через тиждень Роджер подзвонив Гриші

— Коли ти останній раз був у культі? — спитав Роджер.

— Десь тижня два тому. Я зустрів дівчину в клубі кіноманів, уперше мені є про що поговорити.

Роджер поклав слухавку та пішов відкривати двері, бо почув дзвінок

— Гаразд, що потрібно ще зробити? — сказав він сам собі.

— Перестаньте турбувати нас.

— А, точно, лишився лише лідер, — сказав Роджер, бо перед ним стояв лідер культу.

Розділ 4

— Перестаньте чіпати наших членів, за тиждень ми втратили двох.

— Ми допомагаємо їм жити, ми не говоримо їм покинути культ.