Читати книгу - "Веселий ХелловІн , Arachne "

Каспер, сміючись, демонструє свої здібності, проникаючи крізь стіни та повертаючись назад. Фін вражений, але не з жаху - навпаки, йому все це здається захоплюючим.

В цей момент з іншої кімнати знову лунають лякаючі звуки, і Фін раптом згадує, що його родина злякана і схвильована. Він вирішує показати Каспера своїм батькам, але їхні реакції виявляються не такими, як він очікував.

Фін радісно підбігає до батька і починає розповідати про нового друга.

Фін (ентузіазм): "Тату, дивися, у нас вдома привид! Він доброзичливий, його звуть Каспер!"

Шон, уже наляканий всією ситуацією, озирається довкола, а потім бачить Каспера. Його очі розширюються від жаху, і він починає панікувати.

Шон (у паніці): "Привид?! Фін, відходь від нього! Не наближайся! Швидко сюди!" — його голос тремтить, і він кидається до сина, ніби Каспер становить серйозну загрозу.

Фін (з подивом): "Але, тату, він же просто хоче допомогти! Він добрий!" - Хлопчик не розуміє, чому батько так реагує.

У цей момент Каспер, щоб розрядити атмосферу, починає робити комічні гримаси і намагатися потоваришувати з Шоном. Проте батько залишається в паніці і навіть намагається сховатися за диван, не знаючи, як поводитися.

Фінн, спостерігаючи за тим, як Каспер безуспішно намагається розсмішити його батька, не може утриматись від сміху. Він розуміє, що примара дійсно не небезпечна і починає сміятися разом з Каспером, який продовжує перетворювати лякаючу ситуацію на комедійне шоу.

Фін (сміючись): "Тату, ну вистачить вже! Він же просто жартує!" - Хлопчик підходить до Каспера і дає йому "п'ятірку" (хоча руки у Каспера примарні, жест все одно залишається символічним).

Шон поступово розуміє, що примара не збирається їх лякати і починає повільно виходити з-за дивана, зніяковіло посміюючись разом із сином.

Шон (нервовично посміхаючись): "Ну... може, ти і правий, Фінн. Ця примара не така вже й страшна..."

Завдяки надмірній реакції батька та несподівано спокійній реакції Фінна, сім'я поступово звикає до присутності Каспера, і страх змінюється на легку іронію. Каспер і Фін стають справжніми друзями, а все, що відбувається, перетворюється на кумедну і трохи божевільну ситуацію.

ВИГНАННЯ ЗЛИЙ СИЛИ

Після того, як у будинку починають відбуватися дивні події, дідусь Фергус вирішує, що настав час вдатися до старих ірландських традицій і вигнати злу силу за допомогою ритуалу. Він збирає всю сім'ю у вітальні і, оточений свічками та старовинними артефактами, розпочинає підготовку.

Фергус серйозно налаштований та зосереджений. Він знаходить стару книгу із заклинаннями, яку колись дав йому батько. Незважаючи на його впевненість, сім'я скептично спостерігає за тим, що відбувається, не зовсім вірячи, що це допоможе.

Фергус (з серйозним виглядом): "Ця книга передавалася в нашій сім'ї з покоління в покоління. З її допомогою я вижену злий гарбуз з нашого будинку раз і назавжди!"

Всі члени сім'ї, включаючи Шона, Ейлін, і дітей, напружено дивляться на дідуся, не знаючи, чого чекати.

Фергус запалює свічки та встає у центр кімнати. Він відкриває книгу, знаходить потрібну сторінку та починає вимовляти слова заклинання, які звучать як стародавня ірландська мова. Все це виглядає дуже зловісно, ​​і атмосфера загострюється. Раптом свічки починають тремтіти, а вікна скриплять, наче на заклинання щось реагує.

Фергус (піднесеним голосом): "A shíolraigh an tine mallaithe! Téigh amach as an áit seo!" (проклятий вогонь, покинь це місце!)

Всі в кімнаті затамували подих, очікуючи ефекту від заклинання. Але тут трапляється несподіване: замість того, щоб вимовити черговий рядок із заклинання, Фергус випадково вимовляє слова зі старовинної ірландської пісні, яка раніше співалася у їхній родині.

Фергус (з легким збентеженням, але продовжуючи читати): "Ar ais go dtí Éireann bhán, mo dhúiche agus m'áit dúchais..." (Назад у білу Ірландію, моя батьківщина та рідне місце...)

Як тільки Фергус вимовляє ці слова, замість зловісних змін у будинку раптово починається... ірландська вечірка! Свічки починають танцювати на столі, зображення на стінах змінюються сценами з лепреконами, що танцюють, а фонові звуки змінюються на веселу народну мелодію. Члени сім'ї ошелешено дивляться на дідуся, який сам не розуміє, що сталося.

Шон (збентежено): "Е-е, тату, а ти точно правильно прочитав заклинання?"

Фергус (розгублено): "Так, звичайно... Ой, зачекайте! Це ж наша стара пісня..."

Тут починають з'являтися магічні істоти - добрі духи, схожі на веселих лепреконів, які починають танцювати навколо Фергуса. Замість того, щоб виганяти злий гарбуз, ритуал перетворюється на комедійну сцену.

Ейлін (стримуючи сміх): "Здається, тату, ти привернув не тих духів!"

Фін (весело): "Дивись, дідусю! Вони танцюють, як ти в молодості!" - Хлопчик сміється, вказуючи на маленького лепрекона, який намагається повторити рухи Фергуса.

Фергус розуміє свою помилку, але замість того, щоб зупинити ритуал, вирішує закінчити його на веселій ноті. Дідусь бере свою стару дудочку і починає грати мелодію, під яку танцюють духи. Весь будинок наповнюється веселощами, і навіть злий гарбуз починає злегка погойдуватися в такт музиці.

У результаті, замість того, щоб вигнати зло, Фергус ненавмисно влаштовує свято в будинку, який перетворює лякаючу ситуацію на кумедну пригоду. Сім'я забуває про страх і починає сміятися, танцюючи з духами, і розуміє, що іноді навіть найстрашніші речі можна навернути у веселощі.

Фергус (з широкою посмішкою): "Ну що ж, може й не так, як я планував, але принаймні всім весело!"

Фін, сміючись, плескає дідуся по плечу: "Ти найкращий, дідусю! Навіть злі духи не встоять перед твоєю музикою!"

***

Після невдалого ритуалу дідуся Шеймуса Фін вирішує, що потрібно діяти самостійно. Каспер підтримує його ідею, і вони розробляють план, як зловити злий гарбуз і покласти край його гидоти. Однак їх спільні дії часом призводять до ще більших неприємностей та комічних ситуацій.