Читати книгу - "Пригоди бабусі та Натусі. Книга 1. Знайомство, Ньюбі Райтер"

Та повернемося до розпорядку дня. Після сніданку хатні клопоти були в кожного свої: бабуся готувала різні трав’яні настої, перебирала рослинки в мішечках, що збирала в лісі; Натуся ж ішла до школи – навіть чарівницям потрібно знати, як писати, читати й рахувати. У магії без цього ніяк!

У школі Натуся намагалася стримувати себе, щоб не чаклувати. Ніхто не здогадувався, що дівчинка має такі здібності. Навіть її подружки. Бабуся ж дуже наполегливо прохала Натусю не видавати їхню таємницю. 

Іноді це давалося дівчинці ой як важко! Погана оцінка ніби сама просила, щоб зникнути зі щоденника. Однокласник, що відбирав зошити з виконаним домашнім завданням, так і благав перетворитися на якогось хом’ячка чи рибку і потрапити в живий куточок класу. Але, пам’ятаючи про заборону бабусі, Натусі не залишалося нічого іншого, як змиритися з тим, що деякі проблеми магією не вирішуються. Хоча іноді магію вона все ж використовувала. Пізніше розповім, що з цього виходило…

Після школи Натуся бігла додому, адже знала, що бабуся завжди приготує щось дуже смачненьке. По обіді наші чарівниці йшли в чарівний сад. Іноді вони встигали трохи й помандрувати в часі. Але зовсім не довго, бо Натусі потрібно було виконувати домашнє завдання. А ввечері вони любили політати над містом, сховавшись під ковдрою-невидимкою, патрулюючи вулиці та захищаючи скривджених. І про це розповім пізніше, так що майте терпіння, мої любі читачі!

А ввечері наші утомлені дівчата поверталися додому й поринали у світ сновидінь.

Ну що, мої любі читачі, здивовані таким розпорядком дня чарівниць? Наскільки він відрізняється від вашого? Пишіть у коментарях. А я тим часом переходжу до опису магічних речей, якими встигли обзавестися наші дівчата! Так що, як то кажуть, пігналиии!