Читати книгу - "Мережа таємниць, Olenka Ing"

Олена та Ігор опинилися в новій реальності, яка виглядала одночасно знайомо і чужо. Вони стояли на порозі величезної площі, посипаної сріблястим пилом, що мерехтів в променях невідомого джерела світла. Небо було не таким, як у їхньому світі — воно було безкінечно широким, з відтінками пурпурного та смарагдового кольору, які плавно змінювались. Відчуття були незвичні, наче все, що вони знали, починало руйнуватись і змінюватись одночасно.

Ігор обвів поглядом нову реальність, його очі наповнювались подивом і розгубленістю.

— "Це справжнє?" — його голос здавався тихим, але напруженим.

Олена взяла його за руку, відчуваючи, як його долоня тремтить. Вона теж не знала, що це за місце, але відчувала, що їхній вибір тепер визначав усе. Вони не могли повернутись назад.

— "Не знаю, але ми не можемо залишити це незавершеним." — її голос звучав твердо, але всередині вона відчувала невідомий страх.

Відразу перед ними з’явився великий кам’яний портал, але не такий, як ті, що вони бачили раніше. Цей був великий, заввишки з кілька поверхів, і на його поверхні були вигравірувані дивні символи, які періодично світліли. Олена відчула, як її погляд притягує цей портал, немов магнітом. Вона не могла відвести очей.

— "Це двері, що ведуть до наступного етапу?" — запитав Ігор, спостерігаючи за тим, як символи на камені змінюються.

Олена не відповіла одразу. Вона просто кивнула, бо відчувала, що це саме так. Портал був їхньою єдиною дорогою вперед. Вона зробила кілька кроків до нього, але раптом спинилася, оглянувши навколо.

— "Що якщо ми все ж зробили помилку? Що якщо наш вибір змінить усе назавжди?" — її голос наповнювався тривогою.

Ігор повернувся до неї і, поклавши руку їй на плече, дивився в її очі.

— "Ми не можемо боятися. Тепер усе залежить від нас. Те, що ми зробили, — це не просто вибір, це крок у нове життя."

Олена відчула, як його слова зміцнюють її рішучість. Вона дивилася в очі Ігоря, і в цей момент розуміла, що він був її підтримкою. Вони пройшли через всі труднощі разом, і тепер вони були готові йти далі, навіть якщо цей шлях був невідомим.

— "Ти правий." — Олена глибоко вдихнула і зробила крок уперед.

Ігор пішов слідом. Вони наблизились до порталу, і в той момент один із символів на камені почав світитися яскравіше, зливаючи їхні тіні в одну цілу.

— "Ми готові?" — запитав Ігор, його голос наповнювався сумнівами, але він намагався зберігати спокій.

Олена кивнула.

— "Так, ми готові."

Вони обнялися, і, тримаючись один за одного, переступили поріг.

Перші кілька секунд були як туман. Все навколо них було невизначене, змішане. Але раптом з'явилися нові образи: величезні міста, де будівлі піднімались до неба, розцвітали дерева з дивними кольорами, а люди виглядали зовсім по-іншому. Їхні обличчя не мали жодних слідів втоми чи тривоги — це було місце, де час не мав значення, де люди могли жити без страху за своє майбутнє.

Олена і Ігор озирнулися. Перед ними стояла ще одна постать — чоловік, що був схожий на того, кого вони зустрічали раніше, але цього разу він не був у капелюсі. Його погляд був серйозним, і він просто дивився на них, не мовлячи ані слова.

— "Вітаю вас у новому світі," — його голос був низьким і спокійним. — "Але ви повинні знати, що ваш шлях не закінчується. Він лише починається."

Олена відчула, як все, що вона пережила до цього моменту, раптом стало частиною чогось більшого. Це місце було не лише тимчасовим притулком. Це була нова реальність, де все можна було побудувати заново. Але водночас тут вони стикались із новими питаннями, новими викликами.

— "Що це за місце?" — запитав Ігор, намагаючись розібратись у ситуації.

Чоловік подивився на них.

— "Це світ, де ваші бажання можуть стати реальністю. Але все має свою ціну. І ви маєте бути готові заплатити її."

Олена і Ігор зрозуміли, що їхній вибір був лише початком. Тут вони могли не тільки змінити своє життя, а й змінити все навколо. Але це не означало, що їм не доведеться зіткнутись з новими випробуваннями. З кожним новим кроком вони все більше потрапляли у павутину таємниць, які чекають на своє розкриття.

— "Що тепер?" — запитала Олена.

Чоловік посміхнувся, але його посмішка була прихованою, важкою від розуміння.

— "Тепер ви вибираєте. І кожен ваш вибір може вплинути на майбутнє не лише ваше, але й цього світу."

Ігор обернувся до Олени.

— "Ми повинні бути готові. І тільки разом ми здатні зрозуміти, що нас чекає."

Їхні погляди знову зустрілися, і в цей момент Олена зрозуміла, що це справжнє випробування їхніх почуттів. Вони були не просто двоє людей, які шукали відповіді. Вони були частиною чогось більшого. І хоча цей світ був невідомим, вона знала одне — разом вони могли змінити все.

У наступній главі: Олена і Ігор зустрічають нових союзників, але з'являються й нові вороги, які намагаються перешкодити їхньому шляху. З кожним кроком вони наближаються до розкриття таємниць цього нового світу, але й до нових небезпек.