Читати книгу - "Пригодам — ура!"

і згадують часто загублену дружбу… Я певен: Недовго пролежить вона — її заберуть неодмінно від нас! 7 Це — Сміх розвеселяй, сидить і регоче, неначе його безперервно лоскочуть. І всі, хто погляне на згублений сміх, так сильно сміються, що валяться з ніг! Лежать — і регочуть, забувши про тишу, а сміху од того — утричі смішніше. От тільки хазяїн його — у зажурі… Од ранку й до вечора ходить похмурий, не біга, не гра, не співає, не скаче, а сяде в якомусь куточку — і плаче… Хай швидше до нас завітає за ним. Невже йому весело жити сумним?.. 8 Як бачите, є в нас на що подивитись, тому — не соромтесь, дорослі та діти, будь ласка, заходьте, скоріше заходьте, усе, що згубили, шукайте й знаходьте! І все, що вам треба — скоріше беріть. Та тільки ніколи в житті не губіть! Мінімакс — кишеньковий дракон,
або
День без батьків
Фантастично-пригодницька казка