Читати книгу - "Подарована Асмодею, Іванна Желізна"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Нора кудись їде з Асмодеєм і я вирішую не слідувати за ними. У цьому немає жодного сенсу. Тільки ятритиму собі рану. Та перш ніж покинути стоянку, вирішую зробити один телефонний дзвінок.
— Так, Тайпане, — Ліліт бере слухавку відразу.
— Ти питала, що коїться з Асмодеєм. Так от, можу дати тобі відповідь.
— Я тебе уважно слухаю, — відчуваю, як голос жінки напружується і це не даремно. Мої слова їй не сподобаються.
— Асмодей не може сконцентруватися на справах, бо закоханий вовк більше не хижак. Сподіваюся, ти розумієш, що я маю на увазі.
Дзвінок завершується і я виїжджаю зі стоянки. Змій в мені тільки задоволено шипить.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Подарована Асмодею, Іванна Желізна», після закриття браузера.
