Читати книгу - "Вихованню (не) підлягає, Ольга Іваненко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Я, в принципі, не хочу тебе знати, - я кинула перо і вмостилася за свій стіл. - Мені гидка твоя фізіономія. Мене дратує твій характер. І твоя родина.
- А це прикро, - бачачи, що я відклала перо, Оскар розслабився. – Я тобі нічого поганого не зробив.
- Тобі нагадати клопаша?
- А це було, щоби однокласники не подумали, що я ставлюся до тебе якось інакше.
- А ті віршики з недоречними порадами та набором моторошних матів?
– Вони були абсолютно безпечними. Отже, до них не варто чіплятися.
- Хочу й чіпляюся.
- А даремно.
Нашу розмову перервала Мейзі, яка увійшла до кабінету зі скрученим у кільце батогом.
- Я все правильно купила? - вона поставила на стіл банку спирту і з сумнівом поклала батіг. - Мені сказали, що це для коней.
- Підходить, - впевнено відповіла я.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вихованню (не) підлягає, Ольга Іваненко», після закриття браузера.
