Читати книгу - "Під лапою Вовка, Ріна Март"

- Авжеж. Розбереться. – зареготав один із мушкетерів, поки інший безсоромно розглядав Софію у мереживній сорочці.

Дівчина зіщулилась від страху на величезному ліжку, немов намагаючись зникнути, втрапити куди завгодно. лишень не бути тут, у цих розкішних покоях, напівоголеною перед незнайомцями з ласими поглядами. Сірко прослідкував за поглядом мушкетера і очі його гнівно зблиснули, та він стримав себе аби гне наражати її на небезпеку. Натомість стримано промовив:

- Дозвольте одягнутися, сталося явне непорозуміння. Принц Конде все владнає. Ми вірні королеві.

- Ага, він теж так казав. – знову зареготав нижчий та товстіший мушкетер.

- Хто? Про кого ви?

- Про принца твого. Його теж заарештовано, тож можете усе владнати, якщо вас поселять у сусідніх камерах.

- А де він? – Сірко нічого не розумів, всередині усе обірвалося.

- У Бастилії. Вас теж наказано туди доправити. Там вже вся чесна компанія, навіть, цей хитрий лис недописака Ларошфуко. Дарма, що герцог, усі тюремну баланду хлебтатимете.

І вже за якихось півгодини їх виводили з напрочуд тихого та темного замку, який нещодавно вигравав веселими мелодіями та світився наче Віфлеємська зоря. Вікна-зінниці його темні мовчки провели заарештованих до чорної карети, і та покотилась бруківкою, по якій нещодавно роз’їжджались зі свого останнього світського рауту Ларошфуко та наближена до нього знать.

Любий читачу, якщо тобі подобається моя творчість. напиши про це у коментарях та постав уподобайку. Це надихне мене писати ще краще для тебе ))