Читати книгу - "Неонова, Юлія Богута"

Намалюй мені цілий літак, хоч малюєш гарячим вогнем.
Я не знаю, чому, але все ж, я боюся прокинутись в день,
І дізнатись, що він згорів й обернувся в згорілий метал.
Бо в ту мить розпочнеться війна, яку кожен із нас не чекав.

Не хотів, не просив, і не звав. Обіцяв не дозволити знов.
Мені лячно побачити мапу, по якій розіллється кров.
Розтічеться по материкам і спотворить землю́ за мить.
Мені лячно за цей літак, бо я бачу, що він вже горить.

І ще мить, ще єдиний ковток, і не буде куди втікти.
І не буде такої країни, до якої б могли б ми піти.
Втратять сенси усі діалоги, перемовини й мирні слова.
Я не хочу, щоб мапа горіла, щоб почалась нова світова.