Читати книгу - "Самотній татусь шукає няню, Агата Авенс"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Дивно, як мало їй треба, щоб так багато відчути. Як, здавалося б, незначний дотик чоловічої руки розбурхує щось усередині мене, щось, що дрімало досі, незвідане, незнайоме, але таке солодке й томне. І справа тут не просто в чоловікові, а саме в цьому чоловікові, моєму чоловікові, людині з моїх снів, з моєї мрії. У чоловікові, який зізнався, що ревнує мене, який подарував мені більше, ніж я будь-коли могла хотіти, який піклувався про мене так, як я ніколи ні від кого не чекала. Я, безперечно, кохала його і не боялася зізнатися в цьому, принаймні самій собі. Я потребувала його зараз, і не важливо, що майбутнє готує нам. Я хотіла зберегти у своїй пам'яті цю мить на все життя. Мені потрібен був саме цей чоловік і ніхто інший.
Денис пристрасно притиснув мене до себе, і я відчула його міцне, пружне й таке чуттєве тіло кожною клітинкою своєї плоті. Ден ніжно провів кінчиками пальців по моїй спині вниз, до вигину талії, і мене пронизала блискавка пристрасті, я притиснулася до чоловіка сильніше, а він міцніше стиснув свої обійми. Наші губи знайшли одне одного, з'єднавшись у довгому поцілунку. Ми жадібно припали до джерела кохання і пили його, пили, не в силах зупинитися. Відірвавшись нарешті від губ коханої, Денис почав ніжно цілувати мою шию, плечі, груди, а я, вигинаючись від його пестощів, шепотіла щось ніжне в напівтемряві кімнати.
Який ніжний і уважний він був до мене, мій чоловік. Мій чоловік! Це слово міцно засіло в моїй голові. Я була законною дружиною людини, чиї пальці та язик продовжували пестити моє тіло. Усі ці місяці, які я чинила опір любові й пристрасті, акумулювалися в мені, вирвавшись на волю в єдиному потоці лави емоцій. Звісно, Денис має рацію - треба насолоджуватися, поки є можливість, треба любити одне одного і бути вдячними одне одному за ті почуття, що ми пробудили в собі.
- Денисе, - прошепотіла я, коли його гарячі губи дісталися вже до її живота, - я ніколи раніше не... - я не наважилася продовжити, але йому це було й не потрібно.
- Я знаю, Лано. Не бійся, кохана, я не зроблю тобі боляче, я ніколи не зроблю тобі боляче.
Денис підняв мене на руки і дуже дбайливо переніс на ліжко, опустивши на шовкові простирадла. Він ліг поруч зі мною, нависнувши над мною, дивлячись в очі.
- Ти особлива, пані Підбуртна.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Самотній татусь шукає няню, Агата Авенс», після закриття браузера.
