Читати книгу - "Свобода"

Від захисту: Але серцю не накажеш. То була не її провина, що вона насолоджувалася кожним моментом у житті Джоуї.

Від обвинувачення: То саме її провина. Не можна обожнювати печиво та морозиво, а потім казати, що ти не винен у тому, що важиш тепер за три сотні фунтів[78].

Від захисту: Але ж вона цього не знала! Вона вважала, що вчиняє правильно, приділяючи своїм дітям увагу та любов, якої не отримувала від власних батьків.

Від обвинувачення: Все вона знала, бо Волтер казав їй це, казав постійно, казав неодноразово.

Від захисту: Але Волтеру вірити було не можна. Вона вважала, що має захищати Джоуї, грати роль гарного поліцейського, бо Волтер був поганим поліцейським.

Від обвинувачення: Проблема полягала не в Джоуї та Волтері. Проблема полягала в них, Петті та Волтері, і вона добре це знала.

Від захисту: Вона кохає Волтера!

Від обвинувачення: Докази свідчать про інше.

Від захисту: Добре, в такому разі Волтер також її не кохає. Він не кохає справжню її. Він кохає якусь її уявлювану подобу.

Від обвинувачення: Захисникові, звісно, дуже хотілося б, щоб це було правдою. На нещастя Петті, він одружився з нею не незважаючи на те, хто вона, а завдяки цьому. На жаль, хороші люди не завжди кохають таких, як вони самі.

Від захисту: Не чесно казати, що вона не кохає його!

Від обвинувачення: Якщо вона не вміє добре поводитися, то не має значення, чи вона його кохає.

Волтер знав, що Петті проколола шини того жахливого пікапа їхніх сусідів. Вони ніколи про це не говорили, але він знав. І вона знала, що він знає, — саме через те, що це питання ніколи не порушувалося. Сусід Блейк зводив жахливу прибудову позаду дому своєї жахливої подружки, жахливої матері Конні Монаген; а Петті тієї зими взагалі вважала за доцільне кожного вечора випивати по пляшці вина, а то й більше, після чого прокидалася стурбована й розлючена посеред ночі й тинялася по першому поверху дому в своєму божевіллі та тортурах розбитого серця. Було у Блейка якесь пусте самовдоволення, яке в її невиспаному стані прирівнювалося для неї до пустого самовдоволення спеціального прокурора, який змусив Білла Клінтона збрехати про Моніку Левінські, або пустого самовдоволення конгресмена, який оголосив йому за це імпічмент. Білл Клінтон був одним із небагатьох політиків, який не здавався Петті святенницьким, — він ніколи не удавав із себе Бездоганно Чесну Людину, а вона була однією з мільйонів тих американських жінок, які б не гаючи часу й самі переспали з ним. Зіпсувати Блейку шини — то було найменше, що вона могла зробити, аби помститися за улюбленого президента. Це ні в якому разі не виправдовує її, просто проливає світло на те, що відбувалося тоді в її голові.

Ще більше її дратувало те, що Джоуї тієї зими удавав, ніби обожнює Блейка. Джоуї був надто розумний для того, щоб щиро обожнювати його, але він зараз проходив етап Підліткового бунту, а тому, аби вивести Петті із себе, йому потрібно було любити всі ті речі, які вона просто ненавидить. Вона, звісно, заслуговувала на це, через тисячі помилок, яких припустилася, коли потонула в надмірному коханні до нього; але тоді вона не почувалася так, ніби це було належне покарання. Вона почувалася так, ніби її хляснули батогом по обличчю. А оскільки вона зрозуміла, що може кинути Джоуї в обличчя кілька страшенно жорстоких слів (таке траплялося, коли він заливав їй сала за шкуру, а вона не тільки тримала удар, але й наносила свій у відповідь), Петті докладала всіх зусиль, щоб давати вихід своєму болю та злості на інших, наприклад, на Блейку чи Волтері.

Алкоголічкою вона себе не вважала. Вона не була алкоголічкою, просто виявилося, Що вона схожа на Свого батька, який іноді ховався від родини у пляшці. Колись Волтеру безперечно подобалося, що вона любить випити бокал-другий вина — після того, як покладе дітей спати. Він казав, що вже переріс свою неприязнь до самого запаху алкоголю і навчився його терпіти, йому навіть почав подобатись цей аромат в її диханні, бо йому подобалося її дихання, бо її дихання йшло зсередини неї, а йому подобалося те, що в неї всередині. Якось так він казав їй — своєрідне визнання, на яке вона ніколи не могла відповісти взаємністю, але яке, тим не менш, п’янило її. Але настав момент, коли один-два бокали перетворилися на шість-вісім, і тоді все змінилося. Волтеру вона була і вночі потрібна тверезою, щоб можна було казати їй усе те, що, як він вважав, може нанести психологічну шкоду їхньому синові, а от вона тверезою лишатися не хотіла, бо не хотіла про це чути. То був не алкоголізм, а самозахист.

І до того ж, Волтер особисто теж схибив, бо не зміг прийняти того, що Джоуї зовсім не схожий на нього. Коли б Джоуї був непевним у собі та сором’язливим із дівчатами, коли б Джоуї подобалася роль дитини, коли б Джоуї хотів навчитися чогось у батька, коли б Джоуї був беззахисно чесним, коли б Джоуї був аутсайдером, коли б Джоуї любив природу, коли б Джоуї не цікавився грошима — вони б з Волтером чудово поладили. Але Джоуї з раннього дитинства був більше схожим на Річарда Катца — був крутим, не докладаючи до цього жодних зусиль, безперечно, впевненим у собі, зосередженим На своїх бажаннях, не піддавався моральним нормам, не боявся дівчат, — і Волтер переніс усе своє розчарування та крах усіх Надій, пов’язаних із сином, на Петті, переклав відповідальність за це на неї, ніби це вона була в цьому винна. Він п’ятнадцять років благав її підтримати його, коли він намагався виховувати Джоуї, допомогти йому впровадити в життя заборони на відеоігри, обмежити доступ до телевізора та музики, яка принижує жінок... але Петті не могла, бо всім серцем любила Джоуї — таким, який він був. Вона обожнювала сина й дивувалася його винахідливості в обходженні цих заборон: він здавався їй просто неймовірним хлопчиком. Відмінник, роботяга, популярний серед однолітків, вищою мірою заповзятливий. Можливо, якби вона була матір’ю-одиначкою, вона б трохи турбувалася про питання дисципліни. Але цю роботу на себе взяв Волтер, і вона дозволила собі думати, що щиро товаришує з власним сином. Вона підтримувала його негарні враження від учителів, які йому не подобалися, без цензури розповідала йому всі непристойні чутки про сусідів, сідала