Читати книгу - "Руфін і Прісцілла, Леся Українка"

Оце побачимо...

(Дивиться.)

Прощання сцена

мені не до смаку. У них се нудно.

Римлянин в далматиці

Ну, знов прощальна сцена! Як се нудно!

(Позіхає і одкидається на спинку лавки.)

Клієнт

(що весь час дивиться)

Найкраще з Люцієм Руфін прощався.

Патрон

Так?.. все одно...

Крім того, у чистовому автографі дії V є два незакреслені варіанти, які переписані начисто, але не ввійшли до остаточного тексту. Після слів:

Жінка

Хіба ж то християнин?

далі йшов текст:

Жрець

Ну, а хто ж?

Там хтось пожартував собі з тієї,

що на суді, високої матрони,

він і скипів.

Жінка

Та, може, він їй родич

або коханець.

Жрець

Родич не сидів би

в лавках з простацтвом. А якщо коханець,

то, значить, християнин, бо з чужими

вони не водяться.

Жінка

Еге ж, якраз!

До нас оті святі ще й як вчащають!

сестричками зовуть... такі масні...

Ну й красні є між ними! В нас одна

за «братиком» побігла на край світу.

Жрець

От диво, що така, як ти, побігла!

Жінка

А за такими, як ти, й я не біжу.

Жрець

Я жрець! Не смій рівняться до мене.

Жінка

Видала я ще і не таких жерців,

бували в мене й ті, що в білих шатах.

Трохи далі, після ремарки «Старий патрицій пускає її на своє місце, сам сідає біля комонника, але той раптово встає і виходить геть» йшов текст:

Старий патрицій

Який він нарваний, оцей вояк!

Матрона

Признати мушу, хоч мені він родич.

Патрицій

Тобі, я бачу, шкода християн.

Матрона

О ні! Ані краплиночки! Се жарт.

Голос покликача

Кней Люцій просить взяти до уваги...

Леся Українка розуміла, що духовна цензура не дасть дозволу на друкування твору, спрямованого проти ідеології християнства, тому вона сама підготувала «вигладжену» редакцію драми, яка б могла пройти через цензуру. 24 квітня 1910 р. Леся Українка писала українській письменниці Н. К. Кибальчич (1878-1914): «...оце викінчую (властиво вигладжую) торік написану драму з перших віків християнства «Руфін і Прісцілла». Виправлю перше, а потім уже будуть редактори переправляти» (т. 12, с. 312).

Підготовлений для друку текст драми Леся Українка надіслала до ЛНВ. Однак редакція журналу запропонувала авторці грунтовно переробити твір - злити дві перші дії в одну, опустити п’яту дію, а також вилучити всі місця, де критикується християнство.

Леся Українка не погодилася зводити першу і другу дії в одну, але змушена була зняти п’яту дію, зробити деякі купюри в тексті драми та відредагувати ряд місць. У такому вигляді - без п’ятої дії, з дуже скороченою першою дією, з багатьма купюрами - драма «Руфін і Прісцілла» була надрукована 1911 р. в ЛНВ.

З болем писала Леся Українка матері 28 грудня 1912 р. про скалічену драму, яку мусила підписати своїм ім’ям: «Невідомо, що тяжче,- чи підписувати ініціали, чи підписувати своїм повним ім’ям річ, свідомо скалічену, як трапилося з «Руфіном і Прісціллою». Там автор сам калічив (і з яким болем!), сам і підписуватися мусив...» (т. 12, с. 428).

Автоцензурні вилучення та редакційні скорочення в тексті драми вперше відновлено за чистовим рукописом у публікації М. С. Возняка «Свідомо скалічена драма Лесі Українки» (Літературно-критичний збірник. Львів, 1951, с. 52-77).

Подається за чистовим рукописом (ф. 2, № 802). Окремі втрачені сторінки друкуються за чорновим автографом (ф. 2, № 803).

_______________

Леся Українка

РУФІН І ПРІСЦІЛЛА

330

Друкований текст для вичитування взято з:

Українка Леся. Твори в 2 т. Том 2: Драматичні твори. Київ, «Наукова думка», 1987.

Серія «Бібліотека української літератури»

Відмінна якість:

електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!

© Вичитування, правка, форматування і оформлення тексту: OpenBook, 2019

© Електронна бібліотека

класики української та світової літератури «Відкрита книга»

2019

1 - За євангельською легендою, Савл був лютим ворогом християн. Уві сні він нібито почув голос, що велів йому повірити в Христа. Із Савла він став апостолом Павлом, палким проповідником християнства.

2 - За євангельською легендою, апостол Павло народився в місті Тарсі. Йдеться про так звані послання апостола Павла до християнських громад, написані насправді пізніше й різними авторами.

3 - Знак ягняти - символ християнства; знак орла - емблема Римської імперії.

4 - Цельз (Цельс) - римський філософ II ст., гостро критикував християнство з філософської та історичної точок зору.

5 - Мається на увазі євангельська легенда про переселення бісів, вигнаних Христом із хворих людей в стадо свиней.

6 - Софісти - давньогрецькі філософи V-IV ст. до н. е., у вченні яких головне місце відводилось мистецтву красномовства.

7 - Йдеться про перекази про життя, смерть і чудесне воскресіння Ісуса Христа, батьківщиною якого, за євангельською легендою, була Галілея, північна частина Палестини.

8 -