Читати книгу - "Артефакт Провідника, Fill"

Він знову замовк, його погляд став глибоким і холодним. Сильва не змінював виразу обличчя, але в його очах було відчуття, що він вже знає більше, ніж розповідає Нейва.

— Якщо ти знаєш більше, чому ж ти просто не скажеш нам? — запитав Сильва зі своєю типовою насмішливою усмішкою.

Нейва знову сміявся, і цього разу його сміх був глухим, зловісним, навіть дещо погрозливим.

— Не в моїх інтересах надавати вам всі карти, Сильва. Ви повинні самі розібратися, що і як. Але будьте обережні, щоб не опинитися в грі, в яку ви не хочете потрапити.

Цими словами він наче підсумував все, що було сказано до цього, і знову зник у темряві. Тепер все стало ще більш заплутаним. Хтось слідкував за ними, хтось керував і маніпулював ними з тіні, а над ними висіла постійна загроза — Кастельг, чиє ім’я вже викликало у Ноеля тривогу.

Вони знову залишилися в тиші, кожен із яких по-своєму обмірковував сказане.

— Чи є у нас вибір? — запитав Ноель, звертаючись до Сильви.

Сильва повернувся до нього, і хоча його очі залишалися холодними, в них з'явилася якась незвична глибина.

— Є вибір, але це не той вибір, який можна зробити на швидку руку, — відповів він, і, здавалося, він сам був у роздумах, куди рухатися далі.

Так вони залишили переулок, і, попри всі тривоги, продовжили свій шлях у місто Тьми. Що чекає їх попереду, вони не могли знати, але одне було ясно — вони стали частиною великої гри, в яку тепер не так просто втрутитися.