Читати книгу - "Замiж за старого, Мері Лі"

– Щедрість? Ви про неї нічого не згадали. Як він до вас ставився? Чи був уважний? Дарував подарунки? – Еліна так сказала, ніби перед нею меркантильна особа. Невже подумала, що Оля спеціально вирядилася максимально просто для відводу очей? А сама ж купається в золоті і діамантах, одержуваних від нареченого?

– Я не вважаю, що за рахунок кількості подарунків будуються відносини. Іншим, можливо, подобається, коли їх мало не кожен день балують дрібничками, але я не входжу в цю категорію людей. - При тих обставинах, при яких вони вдруге зустрілися, подарунки були б засобом задобрювання і покупки симпатії дівчини. Тому Оля була рада, що Діма не закидав її презентами. Вголос же додала інше: – З приводу залицянь... якщо знову-таки маєте на увазі матеріальну складову, то мені достатньо, коли коханий поруч зі мною.

– І все ж, він навіть букет квітів жодного разу не підніс? – Запитала Еліна, відчинивши очі так, що вони збільшилися до розміру блюдець.

– У нас починалося не все так просто, як у інших пар. Повірте, нам було не до квітково-букетного періоду. – Звучить, як виправдання. Але Оля не хотіла викладати про те, що спочатку Діма був небажаним нареченим, а потім у них все налагодилося. – Ми отримуємо справжнє задоволення від звичайних бесід і прогулянок. Я щаслива від кожного проведеного з ним дня.

– Оля... дозвольте висловити свою думку. – Еліна вимкнула запис диктофона і поклала на стіл. – Я бачила стосунки Діми і його колишньої... дівчини. Вона частенько приходила на підприємство, і всі із захватом стежили, як бос доглядав за своєю коханою. Для неї привозили квіти прямо в компанію, ледь не встилаючи ними підлогу, по якому вона ступала. Кожен раз на ній були нові наряди і прикраси, подаровані Дімою.

– Ви все це розповіли, щоб я позаздрила минулому коханню мого нинішнього нареченого? – З усмішкою промовила Оля. – У нас з ним зовсім інші прояви почуттів. І вони не зав'язані на грошах.

– Добре, нехай так. Тоді чому описували лише духовні якості Діми, але ні словом не обмовилися про його зовнішність? Чи знаєте, що він не завжди так виглядав? Розставання з дівчиною стало однією з причин такого... образу. – Знову Еліна намагалася натиснути на тонкі струни душі Олі, яка насправді ніколи не цікавилася минулим нареченого. Їй здавалося це поганою ідеєю, адже навіщо згадувати старе? – По ваших очах бачу негативну відповідь.

– Ви маєте рацію. Не питала. Та й тепер нема чого. Тим більше, я все ж полюбила його таким, який він є. – Оля не лукавила. І, якщо спочатку зовнішній вигляд Діми бентежив, то потім звикла. Ну, і конкретні внутрішні якості взяли верх над усім іншим. – Припустимо, ви розповіли мені про його минулий любовний зв'язок, чого хотіли цим домогтися? Викликати буру негативних емоцій? Не вийшло. Зробите ще спроби?

– Ні, мабуть, більше не стану. – Якось сумно посміхнулася Еліна і сховала диктофон в сумку. – Насправді з нашої зустрічі я не збиралася робити інтерв'ю. Я хотіла познайомитися з вами, а іншої можливості, швидше за все, не представилося б. – І трохи помовчавши, сказала: – Ви не така, як вона. Хоча можна зрозуміти її меркантильність, оскільки у неї були відсутні ті блага, що є у вас. Та й тільки я знала, що стоїть за залицяннями Дмитра. Він і так обдаровував з голови до ніг, але їй було мало.

– Повторюся, навіщо розповідаєте все це? – Насупилася Оля. Порядком набридло вислуховувати про незнайомку, яка колись займала місце в серці Діми.

– Щоб попередити. Про всяк випадок раджу бути обережніше. Вона все ще не забула вашого нареченого. І, якщо я одного разу його відпустила, то у неї є надія повернути колишні стосунки. – Еліна допила каву і зібралася йти. – Я опублікувала статтю про ваше побачення в ресторані. Новину побачила та, якою призначалася дана інформація. Сподіваюся, вона відступить, дізнавшись, що її коханий невільний. Я зробила, що хотіла. Запис же скоро видалять. Ваша особистість не засвічена, але, чого чекати вашому нареченому, не знаю. Залишається вірити в краще.

– Виходить, ви з нею подруги? – Олі ще потрібно переварити почуте. Головне, поговорити з Дімою. Що він скаже про все це? Якщо не зараз почати відкривати завісу таємниць, то, коли?

– Ні, просто я свого часу зрозуміла, що не потрібно стояти на шляху у людини, якщо і справді любиш. Нехай він буде з тим, до кого тягнеться його серце. – Промовила Еліна з посмішкою, встаючи зі стільця. – Я спробувала донести ті ж думки їй. Подивимося, як складеться ситуація надалі. Всього хорошого. Бажаю вам з Дмитром щастя. 

– Дякую. Усього доброго. – Посміхнулася у відповідь Оля, але душу переповнювали змішані почуття. Вона проводжала мініатюрну фігурку, поки та зовсім не зникла за найближчим кутом.

Треба ж, виявляється Діма після себе залишив багато розбитих сердець. Чи не додасться до списку ще одне?