Читати книгу - "Терпкий смак кохання, Ерін Кас "
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
У кімнаті порожньо, мої дівчата роз’їхалися по домівках. Прохожу, відчиняю вікно на провітрювання і дістаю одяг, щоб переодягнутися. Катя мовчки сідає на стілець біля столу. Мовчить і я теж не знаю, що сказати. Гадаю, вона зрозуміла, що усе скінчилося.
— Сонце, ти сьогодні їла?
— Звісно, — відповідаю впевнено. Вода це ж теж їжа?
— Може, чаю?
— Я хотіла б відпочити, — змінюю одяг на піжаму.
— А в душ не підеш?
— Можливо пізніше, голова болить, — ковтаю клубок, що невідомо звідки з’явився.
— Вікусь… — вона зітхає, ховаючи очі, — я не можу тебе такою бачити. Поговори зі мною. Його не було вдома?
— У нього була інша, — дивуюся, як легко змогла розповісти. Але на цьому необхідна витримка завершується, щоку обпікає гаряча сльоза. Стираю її з гнівом. Не можна плакати. — Я в нормі, не дивись на мене так, — знову стираю сльозу, схлипуючи.
— Ох, люба, — Катя рвучко підводиться і міцно обіймає мене.
Її турбота руйнує захисний бар’єр, зриваючи з моїх вуст голосні схлипи. Я ніколи так не плакала. Усередині все рветься і болить, хочеться кричати від розпачу та образи. Вити на увесь гуртожиток, благаючи про забуття, щоб не відчувати себе зраджено та покинутою. Непотрібною. Я не знаю, що там сталося між ними з Євгеном, але так нищити кохання не має права ніхто. Сподіваюся, усі винні отримають від життя по заслузі, бо своє покарання за довіру я вже отримала. Ця рана ніколи не загоїться. Вона тепер у мене замість серця.
— З часом усе владнається, — гладить мене по спині, заспокоюючи, але сама теж плаче.
— Ні, — схлипую, хитаючи головою.
— А хочеш, я поговорю з ним? Щоб знав, козел, що наробив?
— Не хочу. У моєму житті більше не буде Ярослава Білецького, — слова виходять рваними. — Ніколи. Я забуду, знищу у собі почуття до нього. Він не захотів навіть вислухати, а я ніколи не пробачу зраду.
— От і правильно, ти варта кращого. Колись зустрінеш гідного чоло…
— Ні, — обриваю її емоційну промову, — не зустріну. Досить з мене кохання. На все життя вистачить. Я більше не жива, Катю.
— Не лякай мене, — відсторонюється, перелякано дивиться в моє заплакане обличчя.
— Всередині все вмерло, — заплющую очі, бо знову крутиться голова.
— Тобі погано? Сідай, — підводить мене до ліжка. — Тобі необхідно поспати, і поїсти. — Не можна себе знищувати заради якогось придурка.
— Катю, — говорю тихо, — у потязі в мене був час подумати… Загалом… — набираюся сміливості, щоб поділитися своїми припущеннями.
— Що? — сідає біля мене на підлогу, бере мої долоні у свої. Це ж треба, нещодавно так само сидів Ярослав…
— Пообіцяй, що ніхто і ніколи не дізнається про те, що я зараз тобі скажу.
— Звісно.
— Пообіцяй.
— Обіцяю. Що сталося?
— Здається, я вагітна.
Любі читачі, щиро запрошую читати продовження, книга називається "П'янкий смак кохання". Попереду у Вікторії ще багато несподіванок, а також зустріч, яка знову переверне її, здавалося б, вже налагоджене життя) Чекаю вас на сторінках другої частини!
Щоб поринути в запальну історію Катерини, варто лише перейти на мою сторінку)) Книга називається "Гіркий мед". Гарний настрій гарантовано!
На завершення циклу запрошую до історії Лілі, життя якої докорінно змінилося після одного випадку. А ще їй трапиться турботливий дракон, приручити якого буде складно)) Книга називається "Солодкий гріх"
Не забувайте поставити героям зірочку та підписатися на мою сторінку, щоб бути в курсі усіх новин)) Дякую, що даруєте натхнення!
Ваша Ерін.
Кінець
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Терпкий смак кохання, Ерін Кас », після закриття браузера.