Читати книгу - "Заборонений плід, Валерія Дражинська"

- Діма, нарешті! - дівчина швидко підвелася і підбігла до Діми.

Обійняла і поцілувала в губи. Він не відштовхнув її, а навіть навпаки. При обіймаючи, трепетно відповів. Наче ніж всадив мені просто в серце. Вкотре! Але я тихо стояла поруч, сподіваюся, з незворушним виразом обличчя, незважаючи на рану, що кровоточить усередині. Господи, невже мені на сьогодні мало випало?!

- Інго, що ти тут робиш? - з легким докором, але ніжно запитав він.

- Вибач! - красуня відлипла від Діми і звернула всю свою увагу на мене, - Це вона? Женя? Твоя племінниця? Ти її знайшов?

- На всі запитання - так!

- Я так рада! - Інга кинулася обіймати вже мою закам'янілу персону, - Я Інга. Наречена Діми. Я так рада нарешті познайомиться з тобою, Женя. 

У неї була дуже промениста посмішка. І сама дівчина була дуже милою. Небеса все ж вирішили мене сьогодні добити! І я навіть знаю за що! Зазіхнула на чуже. Ось мені й воздалося. Боже, але чому так боляче?

- Взаємно! - ледве вичавила із себе.

- Інго, я тобі запитання поставив? - голос Діми пролунав із легкою домішкою сталі, чим відвернув увагу своєї нареченої на себе.

- Вибач. Я пам'ятаю, що ти говорив. Але я за тебе хвилювалася. І коли ти сказав, що Женя пропала, я не стрималася і першим же рейсом вилетіла тебе підтримати. Пробач!

- Не потрібно було! - ось тепер він злився, відчула я інтуїтивно.

Чи й не переставав спочатку, просто, як завжди, майстерно приховував свої не призначені для широкого кола емоції?

- Де твоя валіза? Я відвезу тебе в готель, - твердо поставив перед фактом дівчину.

- Але... я думала..., - розгубилася та.

Ти повинна, Женя! Повинна! Повинна! Покажи, що він тобі байдужий. Ну, давай же, відрізай непотрібні йому почуття. Ти повинна!

- Дімо, що ти таке кажеш? - упевнено посміхнулася я, - Який готель? Будинок великий. Я зовсім не проти, щоб Інга зупинилася в нас. Тим паче, ніч на вулиці!

- О, Женя, ти точно не проти? - з милою спантеличеністю уточнила дівчина.

- Звісно, ні! - на Діму я вже не дивилася, не могла, - Я піду. На добраніч! Завтра побачимося, Інго. Рада була познайомитися.

Тільки в себе я змогла розслабитися. Ну, як розслабитися? Зайшла у ванну, увімкнула воду в джакузі й дала волю сльозам. Незрозуміло де взяті сили відносно стійко перенести останні кілька годин вичерпалися.