Читати книгу - " Первісний інстинкт. Другий епізод: Мисливець., FrostFox"

Оскільки Мерлін відмовився якось коментувати побачене, я вирішила, що Фокс достатньо кваліфікований для приєднання до групи. Не впевнена, що покличу його на наступне завдання, але зараз цілком готова з ним працювати.

«Звучить, ніби в нас є вибір», – додала я дрібку песимізму.

***

«Начебто, непогані хлопці та дівчата», – мимоволі закралася думка, коли Злата, не озираючись на оточуючих, почала з’ясовувати стосунки з Дарвіном.

Незважаючи на початкові переживання через особистості людей, з якими доведеться працювати досить тривалий термін, у компанії незнайомців я почуваюся досить вільно. Якщо хтось із них ставить запитання, то завжди обґрунтоване й без зайвого гонору, що, безсумнівно, додає балів цій групі найманців. Невідомо, чи вдасться нам спрацюватися, лише перші кілька спільних боїв покажуть нашу синергію і визначать, хто під кого підлаштовуватиметься: вони під мене, чи я під них, але не бачу об’єктивних причин не спробувати.

Зі сторони входу пролунав тихий скрип дверей – і всі обернулися на ще одну дроу в кімнаті. Ладія виглядала, як і завжди, однак сьогодні вона тримала на вигляд напівпорожню похідну сумку, закинуту на праве плече.

Оскільки нас розділяли щонайбільше п’ять кроків, спрацювало, поки що, слабке магічне відчуття, яке виглядало, як слабеньке викривлення повітря з епіцентром навколо цієї самої сумки. Приблизно так для мене виглядає більшість магічних предметів, однак я не можу розпізнати ні кількість, ні якість магічної сили, тому, що моє спорядження, що речі найманців, відчуваються абсолютно однаково.

– Вітаю, пропоную перейти відразу до справи…

Приборкувачка в подробицях описала, що від нас вимагається, і, коли в розмові прозвучала згадка про підземелля, усі разом пожвавилися: маг став ще уважніше слухати наймача, дівчина-лицар натхненно ставила запитання, а друїд задумливо поклав палець на підборіддя. Це не дивно, адже не щодня випадає нагода дослідити підземелля, особливо з потенційною можливістю здобути відповідне звання та нагороди першопрохідця. Попри їхній ентузіазм, Ладія виокремила головну мету походу – захоплення монстрів, а закриття врат позначила лише як спосіб залишити підземелля не через цвинтар.

Після окреслення завдання, дівчина абсолютно безшумно поклала на стіл похідну сумку. Коли наші погляди схрестилися на цьому дивному магічному предметі, Ладія вирішила розповісти про його властивості.

– Всередину я поклала все необхідне. Крім провізії на два тижні, материнських каменів і набору виживання з намету, хмизу та іншого, всередині ви знайдете сотню звичайних антидотів, півсотні незвичайних, двадцять рідкісних, десять виняткових і чотири епічні. Приблизно стільки ж зілля регенерації, мани та іншого-різного в достатніх кількостях.

Поки в моїй голові обчислювалася приблизна вартість усього цього щастя, судячи з облич решти гравців, вони зайняті приблизно тим самим, приборкувачка продовжила свій інструктаж.

– Самі розумієте, усе це дуже дорога алхімія, тому за розподілом усього врученого стежитиме той, кому я найбільше довіряю. Серед вас це Фокс, тож не розраховуйте мене обдурити, – не дивлячись на добродушну посмішку, у голосі приборкувачки відчувалася сталь.

Усі троє подивилися на мене із сумішшю сумніву й цікавості, після чого, мабуть, знайшовши для себе розумне пояснення, знову подивилися на замовницю. Ладія не оминула увагою і бонуси в разі успішного завершення завдання з мінімальними витратами. Вони включали в себе як матеріальні заохочення, так і репутаційні, які вона могла забезпечити у зв’язку зі своїм досить високим рейтингом довіри в Гільдії авантюристів.

– Останнє, – привернула дроу загальну увагу, коли найманці розпочали якісь внутрішні обговорення, – це зв’язковий папірус, через який ви надсилатимете звіт кожні три дні. Не раджу ігнорувати цю процедуру, мені потрібно заздалегідь підготуватися до приймання нових монстрів, тому розраховую на вас.

Коли папірус відправився в похідний мішок, Ладія передала його мені, після чого приготувалася йти, але, ніби щось згадавши, зупинилася.

– Секундочку, наскільки мені відомо, у врата проник якийсь блукач. Що робити вирішуйте самі, але сподіваюся, ви зможете домовитися. Однак, якщо все-таки дійде до бійки, я маю знати, що у вас не здригнеться рука, – дроу уважно подивилася на всіх присутніх, затримавшись трохи довше на мені.

– Нас четверо, а противник один, тож проблем не буде, – твердо сказала Злата, висловлюючи думку всієї своєї групи.

– Розберемося, – коротко підтвердив я свої наміри. – Зустрічаємося о восьмій біля східних воріт. Усі встигнуть завершити останні приготування?

– Цього навіть занадто багато, ми перед зустріччю вже встигли закінчити підготовку… – Дарвін подивився на мага, ніби чогось від нього очікуючи.

– Все окей.

Діставши очікувану відповідь, друїд першим підвівся з-за столу й пішов на вихід, двоє інших підтягнулися слідом, залишаючи мене наодинці з Ладією, яка тепер не поспішає йти. Помовчавши з десять секунд, вона вирішила поставити запитання.

– Що думаєш? – мабуть, її цікавлять мої думки щодо трійки найманців.

– На вигляд нормальні, подивимося, як покажуть себе в стресовій ситуації.

– Згодна, мага оточує неабияка аура, не настільки видатна як у тебе, але близька до цього рівня. Судячи із запаху, друїд теж не ликом шитий, – система знову адаптувала думки дівчини, – рідко, коли зустрінеш молодняк із Кола розмаїття, здатний підтримувати зв’язок із природою в міських умовах.

– А лицар? – тільки про неї приборкувачка нічого не сказала.

– Вона звичайна, сказала б навіть пересічна, але… Її покровитель – це Маара, що вже досить дурний вибір.

– Богиня смерті? І що в ній незвичайного? – так, бонуси за мале благословення майже не приносять користі, але чому саме «дурний».

– Одне ваше існування суперечить догматам Маари, тому з таким покровителем вона далеко не піде. Не впевнена, як богиня сприймає вашу смерть і воскресіння, можливо, можна відбутися втратою репутації, а може, і до анафеми дійде.