Читати книгу - "Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт"

Але від його слів легше не стає. Навпаки гірше. 

— Чому ти не прийшов до мене з сумнівами? Чому не зізнався що хочеш зробити тест? Думав я буду проти!? Так от я тобі кажу що. НІ! Я б не була проти! Бо прекрасно розумію що у зв'язку з нашою ситуацією у тебе само собою можуть виникнути сумніви! І знаєш? Мене ранило не те що ти зробив ДНК тест, а те що ти приховав його від мене! Ти міг одразу прийти й про все розповісти! Невже я так сильно помилялася вважаючи, що ми можемо довіряти одне одному будь-що, що можемо говорити про все? — я говорю затинаючись і плачучи. В горлі пересихає і шкребе від підвищеного тону. 

Антон мовчить я дивлюся на нього з німим очікуванням та надією хоч на щось. Голос в голові просить:

— Ну скажи щось! Знайди хоч якесь виправдання учинку! 

Та він мовчить. 

— Ти хоч розумієш що це значить? — утомлено запитую. 

— Що я кретин? Кретин — бо не поговорив з тобою, а все тільки тягнув час, і тому ми тепер тут, — на його обличчі з'являється ледь помітна усмішка яка геть зовсім не покращує атмосферу. — Я справді не знаю що сказати аби виправити ситуацію, — легка усмішка зникає з обличчя залишаючи за собою лише смуток. 

— Він і не мій. Антоне! Це значить що Гришко і не мій син також! А це не можливо! Я казала що спала лише з тобою в той період коли його зачали, — я говорю ці слова настільки спокійно наскільки це можливо. — Тому тут лише два варіанти. Перший — у тесті помилка. А другий — весь цей час ми виховували не нашу дитину. Інших варіантів бути не може! — я говорю впевнено й чітко дивлячись чоловіку в очі. 

Я розвертаюся й іду в кімнату де знаходиться дитина. Малий прокинувся й тихенько собі бавився поки дорослі голосили. Точніше одна доросла голосила. І якось думка про це засмучує.