BooksUkraine.com » Інше » Старша Едда. Епос 📚 - Українською

Читати книгу - "Старша Едда. Епос"

199
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Старша Едда. Епос" автора Автор невідомий - Епоси, міфи, легенди та сказання. Жанр книги: Інше. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 56 57 58 ... 66
Перейти на сторінку:
— голова.

237

Винодавець — чара.

238

Пивна лоддя — казан.

239

Мйолльнір — громовий молот Тора.

240

Лавокити — йотуни, тролі.

241

За версією, викладеною в «Едді Сноррі», цап Тора став кульгавим не через Локі, а через дітей велетня Еґіля, у якого Тор якось спинився на ночівлю.

242

Мешканець лави — велетень Еґіль, у якого зупинявся Тор. Він був такий бідний, що не міг почастувати гостя. Тоді Тор забив своїх тяглових козлів, наказав зварити і зготувати вечерю на всю родину. Але заборонив торкатися кісток. На ранок Тор освятив ті кості своїм молотом, і цапи відродилися. Та раптом один козел почав кульгати. Виявилося, що син Еґіля зламав-таки об'їдену кістку, аби висмоктати кістковий мозок. Як викуп Тор забрав обох дітей ґазди, Тьяльві й Рьоскву, й відтоді ці брат із сестрою служили Торові.

243

В оригіналі hörmeitið. Дослідники не певні, котрий із зимових місяців позначається словом hörmeitið. Можна припустити, що йдеться про відтинок часу з кінця грудня до початку січня, коли на Півночі святкували Йоль, чи пак Новий рік.

244

Чи це той же Ґюмір, що згадується у «Промовах Скірніра», невідомо. Радше за все, це просто збіг імен.

245

А саме — у «Пісні про Хюміра».

246

Тобто у черговій виправі до Йотунхейму.

247

Браґі — див. строфу 44 «Промов Ґрімніра» і примітку до неї.

248

Ідунн — «Та, що відновлює», володарка золотих яблук життя, що омолоджують богів.

249

Тюр — див. строфу 3 «Промов Ґрімніра» і примітку до неї. Про його нещасливий трапунок із Фенріром треба розповісти окремо. Фенрір, будучи сином аса Локі, виховувався в Асґарді. Але згідно пророцтва він мав знищити сонце. Тож, щоб не допустити тієї катастрофи, боги вирішили зв'язати його. Але зв'язати Фенріра було нелегко: він розривав будь-які ремені й ланцюги. Зрештою якісь майстри-дверґи виготовили пута з голосу риби, коренів гір, жіночої бороди, звуку кроків кішки та з інших «небувалих речей». Та цього разу Фенрір не схотів приміряти ту обновку. Хай би, мовляв, хто із вас поклав мені руку в пащу. Раптом я не зможу розірвати ці пута, а ви не схочете мене звільнити. Зголосився Тюр. Фенріра було знерушено, звільняти його не стали, тож він відкусив Тюрові руку.

250

Нйорд — див. строфу 38 «Бесіди з Вафтрудніром» і примітку до неї.

251

Скаді — див. строфу 11 «Промов Грімніра» і примітку до неї.

252

Фрейр — див. строфу 5 «Промов Грімніра» і примітку до неї.

253

Фрейя — див. строфу 14 «Промов Грімніра» і примітку до неї.

254

Відар — див. строфи 55 «Пророцтва Вьольви», 53 «Промов Вафтрудніра», 17 «Промов Грімніра» і примітки до них.

255

Бюґґвір і Бейла — слуги Фрейра, імовірно з роду ванів, рудименти старих культів покровителів землеробства і скотарства.

256

Фімафенґ — «Спритний на здобич».

257

Ельдір — від eld, себто хатнє, родинне вогнище. Можливий варіант перекладу — кухар.

258

Ловт — інше ім'я Локі.

259

3мішали кров — цебто побраталися. Натяк на якісь спільні пригоди Одіна і Локі, сюжети яких не дійшли до нас, але свого часу цілком імовірно існували в нордичній традиції.

260

Вовчий батько — батько вовка Фенріра, Локі.

261

Сенс цієї строфи полягає у тому, що Локі має сумніви щодо платоспроможности Браґі, оскільки той, на його думку, боягуз, і не може мати здобичі, з якої віддасть персня, коня і тим паче — меча.

262

Ґевьон — богиня, що, згідно з данським переказом, переорала чотирма волами, на яких обернулися її сини, землю коло Швеції, внаслідок чого утворився острів Зеландія. Її ім'я співзвучне з назвою іншого данського острова Фюн, отже, відорала від Швеції не лише Зеландію.

263

Подробиці біографії Локі, що викладено у цій строфі, з інших джерел невідомі.

264

Самсей (нині Самсьо) — Самсей — данський острів коло Фюна. Чи справді Одін там чаклував, інші джерела не підтверджують. Може, це натяк на данське поселення Оденсе («Острів Одіна»)? Хай там як, звинувачення у чаклуванні для чоловіка було досить образливим, оскільки чари вважалися справою суто жіночою.

265

Вілі і Be — брати Одіна. За свідченням Сноррі Стурлусона, Фріґґ і справді кохалася з обома під час тривалої мандрівки Одін.

266

«Через пораду мою не бачиш ти Бальдра» — див. примітку до строфи 31 «Пророцтва Вьольви». Локі дав сліпому Хедові недобру пораду.

267

Факт інцестуального зв'язку між Фрейром і Фрейєю з інших джерел невідомий. Інша річ, що обидва ці божества за походженням вани, чий культ, на думку дослідників, сягає доіндоєвропейських часів, тож, можливо, у тодішніх культурах інцест не був табуйований.

268

Нйорд і справді був заручником, але не в Хюміра, а в асів, відтак слова Локі — брехня (або переказ якогось невідомого нам сюжету).

269

Щодо походження Фрейра і Фрейї є дві версії, за однією, їх народила Скаді, за іншою — Скаді після шлюбу з Нйордом стала їхньою мачухою, а на світ їх породила рідна сестра Нйорда. Проте, зважаючи на «етнічну приналежність» цих богів до ванів, це не такий уже сором (див. примітку до строфи 32). Утім, можливо, під «сином» Нйорда може матися не увазі не конче Фрейр.

270

Хродвітнір — вовк Фенрір, син Локі.

271

Ці рядки — натяк на сюжет «Промов Скірніра».

272

Муспелля сини — див. строфу 51 «Пророцтва Вьольви» і примітку до неї.

273

Мюрквід — «Ліс мороку» десь на півдні, що відмежовує світи людей та богів од зловорожого зовнішнього простору. Можливий натяк на колись неозорі ліси Центральної Європи, що відокремлювали германців від римського світу й гунів.

274

Інґунар-Фрейр — «Фрейр Господар Інґвеонів». Інґвеони — західно-германська народність. Фрейра вони шанували під іменем Інґві чи Інґвар (пор. наше Ігор) і вважали своїм предком.

275

Бурчання з-під жорен — натяк на рабську працю та відповідний статус Бюґґвіра.

276

Хеймдалль — див. примітку до строфи 1 «Пророцтва Вьольви».

277

Інистохолодний — сталий епітет

1 ... 56 57 58 ... 66
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Старша Едда. Епос», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Старша Едда. Епос"