Читати книгу - "Доньки-матері, або як (не) завагітніти від зятя., Нонна Задніпряна"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– З вами все добре? – поцікавилася медсестра глянувши на перекошене від злості обличчя Карини.
– Все гаразд…– Карина спробувала посміхнутися, але спроба вийшла так собі…
– Ну, добре, тільки майте на увазі, нервувати вам особливо не варто – молоко може пропасти.
– Добре, добре… я тільки трохи посерджуся, і одразу припиню, обіцяю.
Медсестра усміхнулася:
– Дивіться у мене.– з цими словами сестра унесла Даринку з палати.
Карина сиділа на ліжку, стиснувши руки в кулаки, і похмуро дивилася на Кіру:
– Забирайся звідси, я не хочу тебе бачити.– прошипіла вона.
– Як скажеш.– Кіра піднялася.– Я сподівалася хоча б на розуміння, не кажучи вже про радість, що твоя мати нарешті почувається щасливою. Що ж, як я й передбачала, тебе хвилює тільки твоє щастя і твої відчуття. Може це й правильна позиція. Буду вчитися у тебе – бути щасливою тільки для себе і заради себе. Бувай!
Ці слова Кіра вимовила крокуючи до дверей. На порозі вона на секунду зупинилася, ніби міркуючи – обернутися їй, чи ні. Але потім тряхнуло головою, і не обертаючись зачинила за собою двері. Карина ще якийсь час чула її кроки, що віддалялися, а потім все стихло, й було чутно тільки як гуде кондиціонер і муха самовіддано б'ється у зачинене вікно.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Доньки-матері, або як (не) завагітніти від зятя., Нонна Задніпряна», після закриття браузера.