Читати книгу - "Серце дракона 1, Валентина Бродська"

Не дивлячись на зимовий холод, дні в помісті невпинно летіли. Ларс все більше пропадав на своїх підприємствах. Інколи він залишався в Срібленцях на декілька днів. Частенько з ним їхали Гор і Мак, так як  чоловіки швидко порозумілися.

Рамія була зайнята цілими днями, але по ночах їй було сумно та самотньо. Нема-нема, та й приходили на думку пекучі слова Нормана. І в той же час згадувалися пристрасні обійми Ларса під час їхніх нічних зустрічей, яких ставало все менше. Але спогади про них заставляли тіло палахкотіти, а серце шалено битися.

Час від часу Рамія ловила себе на думці, що заздрить Лолі, адже Ян всіляко відмовлявся покидати помістя. Чоловік ненав'язливо крутився біля дівчини, тому що вона його цікавила більше, чим чоловічі забавки. Хоча співачка ніяк не реагувала на палкі погляди охоронця.

Вже були закінчені всі приготування до традиційних новорічних свят, що припали на другий місяць зими. Блеріси запросили на урочисту зустріч з нагоди повернення їхньої доньки всіх знайомих та друзів з сусідніх помість. На що ті радо відгукнулися.

Прибиральниці зранку і до смерканку готували третій поверх до приїзду знатних гостей, стайничі  лагодили стійла в стайнях, а на кухні взагалі було не пройти - то варилося, то пеклося, то смажилося. Були запрошені з Срібленців музики та піротехніки. Ларс підготував на свята неперевершені салюти.

З торговим караваном прибули нарешті гардероб та прикраси Рамії. Лола була у захваті, перебираючи сукні та аксесуари. Вона навіть випросила у найманиці декілька нарядів на примірку - такі вони були всі ексклюзивні та модні.

Дівчата за ці дні по-справжньому здружилися. Лола, як і обіцяла, навчила Рамію блокувати свідомість від чужого втручання. Звісно, ще потрібно було тренуватися, але основи вона засвоїла.

Банкет у Блерісів наробив шуму, який ще довго обговорювали в своїх вітальнях провінційні айри. Більше трьох днів, поки йшли свята, вони гостювали та розважалися у розкішному маєтку. Як потім доповіла Рамії Лола, всі беззаперечно повірили в те, що вона леді Айрін. Навіть знаходили в неї спільні риси обличчя з айром Кларком.

- А ці всі пані люто заздрили вашим з леді Агатою сукням! Я вперше повеселилася, читаючи чужі думки!

- А ще, - продовжувала, хіхікаючи Лола, - деякі дівчата запали на твоїх охоронців, і я знаю напевне, що Мак з Гором точно цим скористалися! Я чула через стіну сміх, цілунки і стогони.

- Святі пращури, Лола, а якщо їхні батьки дізнаються, це ж буде скандал?! - схопилася Рамія.

- Та які там батьки! - розсміялася камеристка, - Вони вже заміжні! Поки їхні підстаркуваті чоловіки напивалися, а потім полізли дрихнути без задніх ніг, молодиці вирішили розважитися. Можливо згодом народяться маленькі гарненькі Маки та Горчики.

Рамія, сміючись, жбурнула подушку в камеристку.

- Та ну тебе! Сплюнь! А Яна з ними не було? - ненароком запитала найманиця.

- Ні, цей взагалі дівчатами не цікавиться, не бачила в нього жодної думки, та і він якийсь... пустий чи що, в голові в нього справжнісінький туман. Та облишимо його! Шкода, що Ларса не було на святах, ти напевно сумуєш за ним?! - запитала Лола.

- Так, але що я можу вдіяти, врешті-решт він мені нічого не обіцяв, - тихо відповіла Рамія.

- О, починається, та він же закохався в тебе! - не вгавала камеристка.

- Так закохався, що ні разу про це не сказав?!

- То ти теж йому не сказала!

- Пф, зараз ось, розбіглася, чого це я перша маю йому щось казати, може ще повіситися йому на шию? 

Рамія насупилася і схрестила на грудях руки.

- Ти боїшся! Боїшся, що він не відповість тобі достатньою взаємністю? Так?

Рамія сердито зиркнула на камеристку.

- Так, Лоло, так! Я вже намагалася натякнути, але він дуже розмито змальовував перспективи наших відносин. Навіщо знову завдавати собі додаткового болю?!

- Не кричи! Якби ти йому зізналася, було б все набагато простіше, - повчально промовила камеристка.

- Для кого простіше? - взвилася найманиця, - Для нього?! Ні! Знаєш, я один раз живу, або біля мене буде людина, яка безмірно мене кохає, не дивлячись ні на що, або ніхто!

- В тобі говорить егоїзм!

- В мені говорить - повага до себе! Мої батьки безмежно кохали один одного, чому в мене має бути інакше?

- Може тому, що ти і Ларс - не твої батьки?! - вкрадливо запитала Лола, - І може не треба було спати з ним в Канкуні? Не така ти вже і п'яненька була?! Непогано так скористалася безпорадним сліпеньким хлопчиком!

І камеристка розсміялася, а потім заверещала, коли в неї полетіла чергова подушка. 

- Ло-ло! Я тебе зараз вб'ю, от чесне слово!

Найманиця схвативши ще одну подушку наближалася до камеристки.

- А що, правда очі колить? Я сьогодні твоя совість! У-у-у! - похимернічила Лола, тікаючи від Рамії, -  Сидиш тут, зображуєш святу невинність! 

Рамія разом зупинилися і заспокоїлася.

- Ти ж знаєш, знаєш все, - промовила вона.

- Я знаю, ти знаєш, а він не знає! Заспокойся і не накручуй себе, бо  ваші справжні стосунки можуть стати, як перші весняні квіти. Розквітають швидко, живуть недовго. Тому, про якусь там повагу до себе, будеш бурчати, коли бабцею станеш. Йди краще знайди його і побуть поруч.

- Так, годі вже на цю тему! - відрізала найманиця.

- Ні, не годі, я там в тебе таку гарненьку сукню бачила, і от те твоє гніздо на голові треба причесати, а то розбігалася тут, як фурія!