Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

його не шукають. 11 Ефраїм став, мов та голубка проста, нерозумна: кличе Єгипет, іде в Асирію. 12 Куди б вони не йшли, я мою сіть на них закину, зведу їх наниз, мов птаство піднебесне; я їх скараю за їхню злобу. 13 Горе їм, бо утекли від мене; погибіль їм, бо вони проти мене збунтувались. Я визволив би їх, та вони брехні говорять проти мене. 14 Вони до мене не взивають своїм серцем, хоч і голосять на своїх постелях. Надрізують себе з-за пшениці й мусту, бунтують проти мене. 15 Хоч я вправляв, скріпляв їх руки, та вони зло видумували проти мене. 16 Вони повертаються, але не вгору, і стали, мов той лук зрадливий. Поляжуть від меча князі їхні з-за язика свого пихатого: це буде насміхом над ними в Єгипетському краю.

8. Проти ідолопоклонства

1 Приклади сурму до твого рота, - мов сторож Господнього дому, за те, що вони порушили союз мій і від закону мого відступили. 2 Вони взиватимуть до мене; «Боже мій, ми ж тебе знаємо, ми - Ізраїль!» 3 Ізраїль добро геть відкинув, ворог буде за ним гонитися. 4 Вони царів настановили, та не від мене; князів собі робили, а я про те не відав. 5 Твого бичка, о Самаріє, я відкинув; гнів мій на них палає; докіль вони очиститись не зможуть? 6 Бо він від Ізраїля походить: то ремісник зробив його і він - не Бог. На тріски розлетиться бичок самарійський. 7 Вони бо сіють вітер і пожнуть бурю: на їхньому стеблі нема колосся, муки воно не вродить; а як і вродить, то чужі його поглинуть. 8 Поглинутий Ізраїль! Тепер він став поміж народами, немов посудина безвартна. 9 Вони бо пішли до Ашшура, - немов дикий осел, самітний, одинокий - Ефраїм найняв собі коханців. 10 Та хоч вони поміж народами їх наймуть, я їх тепер зберу докупи і вони почнуть зменшуватись від тягару царя та князів. 11 Ефраїм намножив собі жертовників, щоб грішити; жертовники й були для нього, щоб грішити. 12 Хоч би я написав йому і тьму моїх законів, - вони б їх за щось чуже вважали! 13 Їм жертви довподоби. Нехай жертвують м'ясо й споживають! А Господові вони не вгодні. Тепер він пригадає їхню несправедливість і за гріхи їх покарає: вони повернуться у Єгипет. 14 Ізраїль бо Творця свого забув, палаців собі набудував. Та й Юда намножив укріплених міст; та я пошлю вогонь на його міста, й він пожере його твердині.

9. Позбавлений усього - Ізраїль піде на вигнання

1 Не радуйся, Ізраїлю, не веселися, як народи, бо ти блудуєш геть від Бога твого. Ти полюбив блудничу плату на кожнім току. 2 Ні тік, ні кухва їх не будуть годувати, молоде вино їх обманить. 3 Вони не будуть жити у краю Господнім, але Ефраїм повернеться в Єгипет, і в Асирії їстимуть нечисте. 4 Не будуть приносити Господові вина в жертву, і жертви їхні не будуть йому довподоби. Їхні жертви будуть для них, немов хліб похоронний: кожен, хто його їстиме, оскверниться, бо хліб їхній буде їм на пожиток і в дім Господній він не ввійде. 5 Що будете чинити в день призначеного свята, в день Господнього празника? 6 Бо ось вони від згуби повтікали. Єгипет їх збере докупи, Мемфіс їх поховає. А їхні дорогоцінні скарби срібла - кропива їх заглушить, тернина буде в їхніх наметах. 7 Прийшли дні відвідин! Прийшли дні відплати! Ізраїль мусить це знати. Пророк - дурний! Надхненний зсунувся з глузду! З-за безлічі беззаконства твого - неприязнь велика. 8 Ефраїм, народ мого Бога, стежить за пророком, кладе сильця на кожній його стежці, переслідує його і в Божім домі. 9 Вони глибоко зіпсувались, як за днів Гівеа. Він пригадає їхню несправедливість, гріхи їхні покарає. 10 Як винні грона в пустині, я знайшов Ізраїля; як перший плід на смоківниці, побачив батьків ваших. Вони ж, прибувши до Ваал-Пеору, віддались гидоті, й зробились бридкими як і те, що полюбили. 11 Ефраїм - слава його відлетить, як птиця: не буде більше ні народин, ні вагітности, ані зачаття. 12 Навіть коли й зростять собі дітей, я захоплю їх так, що ніхто не залишиться. Горе їм теж, як я від них відійду! 13 Ефраїм, як я бачу, зробив своїх дітей здобиччю. Ефраїм виведе своїх дітей на різанину. 14 Дай їм, о Господи!... Що ж ти даси їм? - Дай їм неплідне лоно й сухі груди. 15 Усе їхнє зло в Гілгалі, бо там стали вони мені осоружні. За їхні лихі вчинки я прожену їх з мого дому, не буду більше їх любити; усі князі їхні - бунтівливі. 16 Ефраїма побито; коріння їхнє всохло, вони не вродять більше плоду. Та навіть як народяться в них діти, я знищу дорогий їм плід їхнього лона. 17 Мій Бог відкине їх від себе за те, що були йому неслухняні. Вони будуть між народами блукати.

10. Руїна жертовників. Падіння царства

1 Ізраїль був розкішною лозою, що плоди родила гойно. Але що більш плодів було в нього, то більше жертовників він намножив; що кращою була земля в нього, то кращими були божки в нього. 2 Серце в них подвійне: вони тепер будуть покутувати. Він повалить їхні жертовники і зруйнує бовванів їхніх. 3 Певно будуть тепер казати: «Царя в нас немає, тому, що Господа ми не боялись. Та й цар - що може він для нас зробити?» 4 Пусті слова зводять, нещиро присягають, чинять умови: право буяє, немов отруйне зілля на бороздах у полі. 5 З-за бичка Бет-Авену будуть у страху мешканці Самарії. Народ бо за ним буде в жалобі, жерці його за ним тремтітимуть, - за його славою, бо відійшла від нього.