Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

6 Та й його самого віднесуть в Ашшур - як бранку великому цареві. Ефраїм сорому зазнає, Ізраїль застидається свого заміру. 7 А цар Самарії зникне, немов піна на воді. 8 Будуть спустошені узвишшя безбожности, - той гріх Ізраїля! Глоди й будяки зійдуть на їхніх жертовниках. Вони скажуть горам: «Покрийте нас!» - а пагорбам: «Упадіте на нас!» 9 Вже від днів Гівеа ти согрішив, Ізраїлю! Там вони й зостались. Чи не досягне їх війна в Гівеа, тих дітей зухвальства? 10 Коли захочу, я їх покараю. Народи проти них зберуться, як їх каратимуть за їхню вину двоїсту. 11 Ефраїм - добре освоєна ялівка, що любить молотити. Я накладу ярмо на її пишну шию, на Ефраїмі будуть їздити верхи. Юда буде орати, а Яків волочити. 12 Засійте собі правду, жніть плід любови, розоріть собі цілину. Бо час шукати Господа, поки він прийде й виллє на вас дощеві справедливість, 13 Ви орали безбожність, жали беззаконність і їли плід брехень. Що ти звірявсь на твої колісниці, на многоту твоїх вояків, - 14 то метушня у твоїм війську здійметься; спустошені будуть усі твої твердині, як Салман зруйнував був Бет-Арбел у день бою; мати була з дітьми розбита. 15 Таке зробив вам Бетел за вашу страшну злобу. Удосвіта з царя Ізраїля й сліду не стане.

11. Любов Бога до Ізраїля - понад усе

1 Коли Ізраїль був дитятком, я полюбив його, і з Єгипту покликав я мого сина. 2 Що більше я їх кликав, то більш вони відходили від мене. Вони ваалам жертви приносили, кадили перед різьбленими бовванами. 3 Я самий, я вчив Ефраїма ходити, брав їх за руки, але вони не розуміли, що то я доглядав їх. 4 Я притягав їх людяними мотузками, - поворозами любови. Я був для них, неначе тії, які здіймають ярмо в них із шиї. Я нахилявсь над ними й давав їм їсти. 5 Вони не повернуться в Єгипетську країну, але Ашшур царем їхнім буде - за те, що не хотіли повернутися до мене. 6 Меч буде лютувати по містах їхніх, він знищить їхні засуви й пожере їх за власні їхні задуми. 7 Люд мій повис; не знає, чи повернутись до мене; і хоч його кличуть угору, ані один не хоче підвестися. 8 І як мені тебе лишити, Ефраїме? Як мені видати тебе на поталу, Ізраїлю? Як мені зробити з тобою те, що в Адмі? Вчинити з тобою те, що з Цевоїмом? Серце моє в мені обернулось, зворушився ввесь жаль мій. 9 Не виконаю палаючого гніву мого, не буду нищити більш Ефраїма, бо я - Бог, не людина; Святий посеред тебе; я не вломлюся в місто. 10 Вони підуть за Господом, який, як лев, зарикає; бо він зарикає, і діти, тремтівши, прийдуть із заходу. 11 Птахом прилинуть, тремтівши, з Єгипту і, як голубка, з Ашшур-краю. Я оселю їх у домівках їхніх, - слово Господнє.

12. Релігійно-політичний занепад Ізраїля

1 Ефраїм оточив мене брехнею, дім Ізраїля - обманом. А Юда ще й вередливий супроти Бога й супроти святого, який - вірний. 2 Ефраїм пасе вітер; за східнім вітром женеться, всякденно множить брехню й насильство; укладають союз з Ашшуром, несуть олію в Єгипет. 3 Та й з Юдою в Господа розправа: і він покарає Якова згідно з його путями, згідно з його ділами він йому відплатить. 4 В утробі за п'яту взяв брата свого, своєю силою боровся з Богом. 5 Боровся з ангелом - і подужав; плакав - і прохав у нього ласки; зустрів його в Бетелі і говорив там з ним. 6 Але Господь, Бог сил небесних, Господь - ім'я його. 7 Тож повернись до Бога твого, пильнуй любов та правду і чекай на Бога твого постійно. 8 Мов Ханаан тримає у своїй руці вагу неправдиву, він любить утискати. 9 Ефраїм мовив: «Таки розбагатів я! Здобув собі достатків! У всіх моїх трудах не знайдуть у мені кривди, що гріхом було б.» 10 Я - Господь, Бог твій, з Єгипетського краю, - я знов оселю тебе в наметах, як у дні призначеного свята. 11 Я мовляв до пророків, помножив я видіння, через пророків промовляв я у притчах. 12 Гілеад - то сама несправедливість, вони - чиста марнота. Биків жертвують у Гілгалі; їхні жертовники будуть, мов каміння купи на бороздах у полі. 13 Яків утік в арамське поле, Ізраїль служив за жінку, за жінку стеріг вівці. 14 Через пророка вивів Господь Ізраїля з Єгипту, через пророка він ним піклувався. 15 Тяжко доводив Ефраїм до гніву; за те ж і кров його впаде на нього, і Господь його поверне йому назад його зневагу.

13. Невдячний Ефраїм буде покараний

1 Як говорив, було, Ефраїм - усі тремтіли: він був в Ізраїлі поважний. Та він через Ваала провинився й загинув. 2 І нині вони грішать дедалі більше й більше. Вони собі зробили литих бовванів із свого срібла, згідно із своїм розумом - ідолів: усе робота ремісницька! І примовляють: «Жертвуйте їм! Люди, телят цілуйте!» 3 За те ж і будуть вони, неначе мряка вранці, немов роса, яка зникає вдосвіта, немов полова, що вітер її з току звіває; мов дим з вікна. 4 Однак, я - Господь, Бог твій, із Єгипетського краю. Іншого, крім мене, Бога ти не знаєш, і опріч мене, -Спасителя немає. 5 Я знав тебе в пустині, в краю великої посухи. 6 Коли ж їх нагодовано й вони стали ситі, наситилися, - серце їхнє загорділо, тому мене й забули. 7 Тому то я для них став левом; мов леопард, чигатиму при дорозі. 8 Немов ведмедиця, що забрано в неї ведмежат, я на них накинусь; я роздеру їхнього серця оболону й там