Читати книгу - "Ніжно відданий Декстер"

копів, які валялися на підлозі, на Анджело, який мирно спав під столом, а потім на Вінса, який якраз виводив із кухні ланцюжок типів у таночку конга. Очі Доукса подорожували по всій кімнаті аж до мене, але і на мене він поглянув поглядом, в якому були відсутні будь-які експресії. Він перетнув кімнату і встав переді мною.

— Як довго нам тут стирчати? — запитав сержант Доукс у мене.

Я обдарував його моєю найкращою посмішкою.

— Чи не занадто все це, як думаєш? Усі ці забави і радості... мабуть змушують тебе нервувати.

— Змушують мене захотіти помити руки. Я почекаю на вулиці.

— Думаєш, це гарна ідея?

Доукс кивнув у бік Вінса, де його лінія конги розпадалася на збіговисько судорожних веселунів.

— А це, гарна?

І, звісно ж, він був правий, хоча небезпеку, яку представляли танцюристи конги, не йшла ні в яке порівняння з тією буквально летальною загрозою, що ніс із собою доктор Данко. Проте я вважав, що хоч хтось повинен був зберегти людську гідність, якщо така взагалі десь існувала. Бо на даний момент, споглядаючи кімнату, про гідність мова не йшлась.

Вхідні двері зі стуком розчинилися. Ми з Доуксом озирнулися, щоб дізнатися, що сталося, наші нерви були напружені до межі — і це було добре, що ми з ним були готовими до небезпеки, інакше ми би втрапили прямо у засідку двох напівголих дівчат зі стереомагнітолою в руках.

— Привіт! — прокричали вони, а в замін їх привітала потужним ревом «Ууууу!» лінія конги прямо з підлоги.

Вінс вибрався з-під тіл на підлозі і, хитаючись, пішов до дівчат.

— Агов! — завищав він. — Агов усі! Стриптизерки — тут! Банзай!

І пролунало ще більш гучне «Ууууу!», а один з копів на підлозі навіть ухитрився піднятися на коліна. Злегка похитуючись і тупо озираючись по сторонах, він промимрив:

— Стриптизерки..

Доукс обвів поглядом кімнату і глянув на мене.

— Я буду на вулиці. — сказав він і попрямував до дверей.

— Доукс! — вигукнув я, будучи по-справжньому переконаним у тому, що це була недобра ідея. Але я встигнув зробити лише один крок, як знову зазнав жорстокого нападу.

— Осьо ти де! — прокричав Вінс, уклавши мене у ведмежі обійми.

— Вінс, відпусти мене. — сказав я.

— Нізащо! — чмихнув він. — Хей, всі сюди! Допоможіть мені впоратися із цим сором'язливим нареченим!

На його заклик відповіли колишні конгівці і коп, який був єдиним, хто зміг лишитися на ногах поруч із фонтаном пуншу, а я раптово опинився в центрі натовпу, який підпихував мене своїми тілами до стільця, біля якого на підлозі відключилася Камілла Фідж. Я намагався вирватися, але користі з цього було мало. Їх було занадто багато, до того ж, всі вони були заповнені ракетним паливом Вінса. Мені залишалося лише дивитися, як сержант Доукс кинув на мене останній, киплячий розплавленою лавою погляд, зробив крок до дверей і зник у ночі.

Мене посадили на стілець і стали щільним півколом так, щоб я не міг сховатися. Я міг лише надіятися на те, що Доукс справді був таким гарним, яким він думав він був, оскільки, без сумніву, на деякий час йому доведеться надіятися лише на себе самого.

Музика стихла, і я почув знайомий звук, що змусив волосся встати дибки: потріскування котушки клейкої стрічки, яку якраз хтось відмотував, — о, моя улюблена прелюдія до концерту Гострого Леза. Хтось схопив мене за руки, і Вінс прив'язав мене до спинки стільця. Треба сказати, що прив'язав він мене не дуже туго, але достатньо, щоб сповільнити мої дії, давши таким чином можливість своїм дружкам остаточно зупинити мене.

— Усеньки! — гукнув Вінс, і одна зі стриптизерок врубила магнітолу, і шоу почалося.

Перша з них — чорношкіра жіночка похмурого вигляду — почала роздягатися прямо переді мною, стягаючи один за іншим предмети туалету. Залишившись майже голою, вона сіла мені на коліна і стала лизати вухо, одночасно виляючи задом. Потім дама із силою ткнула мене обличчям між своїх грудей, відхилилася назад, а потім злізла, аби дати повтори теж саме іншій дівчині — вона мала азійські риси обличчя і світле волосся. Коли й та завертілася на моїх колінах, приєдналася перша і тепер вони вже обидві сиділи у мене на ногах, по-одній з кожного боку. Після цього вони обидві почали тертися об моє обличчя своїми грудьми і стали цілуватися одна з одною.

На цій точці, любий Вінс притягнув їм по здоровенній склянці свого забійного фруктового пуншу, і дами спустошили посудини, не перестаючи ритмічно вертіти задами. Одна з них пробурмотіла:

— Ууу, класний пунш.

Я не міг розрізнити, яка з них вимовила ці слова, але, схоже, протиріч між ними з даного питання не виникло. Вони стали крутити задами зі ще більшим ентузіазмом, і натовп навколо мене почав вити, як скажені вовки при повному місяці. Мушу визнати, що моє поле зору обмежувало чотири дуже великі і неприродно тверді циці — по дві з кожного боку — але, схоже, всі, крім мене, отримували грандіозне задоволення з цього приводу.

Іноді виникає питання, чи не керує нашим Всесвітом якась шкідлива сила зі збоченим почуттям гумору? Я знав достатньо про людських істот чоловічої статі, і був усвідомленим, що багато з них продали би свої непотрібні частини тіла, аби лише опинитися на моєму місці. І все ж, я тоді думав про те, як би мені продати декілька частинок тіла, аби забратися з цього стільця подалі від цих оголених навіжених дамочок. Саме собою, краще би все таки ці частинки тіла виявились не моїми, а когось іншого, — я би просто їх попідбирав і обміняв на свободу.

Але справедливості в світі не існує. Стриптизерки, сидячи на моїх колінах, ритмічно рухалися під музику і поливали пуншем мою красиву сорочку і одна одну, в той час, як навколо них шаленіли учасники вечірки. Після цих, здавалося безкінечних, тортур, які перервав Вінс, коли приніс дамочкам ще по порції випивки, стриптизерки нарешті злізли з моїх колін і почали танцювати з натовпом. Вони торкалися до облич, відпивали з чужих склянок і мацали промежини, якщо такі попадали під руку. Скориставшись загальною метушнею, я звільнив руки, зняв клейку стрічку і зауважив, що ніхто не звертає жодної уваги на звільненого Декстера, який був теоретичним Людиною Години. Мені вистачило короткого погляду, щоб збагнути чому: всі, хто знаходився в приміщенні