Читати книгу - "Континент бойових ткачів, Козел Валерія"

Тейн розправив крила, Шира прийняла бойову позицію. Рейна не жартувала. Проти них дійсно вийшла сама генерал клинку.

- Урок третій! Прикриваючи один одного – довіряйте! Від цього залежить ваше життя!

***

Сонячні промені вже майже облизували обрій. Сутінковий дракон і піщана гарпія виснажені дрімали під деревом. Поряд з ним, брудні і подерті, намагалися віддихатись Шира і Тейн. У спригана було пом’яте одне крило, воно розсипалось мерехтливими іскрами. Шира тримала в руках оберемок свого ж пір’я, яке розгубила у бійці. Хелісен швиденько підлікував їхні садна та подряпини. Рейна стояла трохи поодаль. Як раз у той момент, коли вони закінчили тренування, набігла охорона. А разом з ним – права рука Її Високості, лорд Альберон.

- Так і знав, - зітхнув він, лише побачивши Рейну, - бійка у саду, вибите вікно королівської бібліотеки, шум і сплески мани при королівському дворі! Хаос завжди супроводжує тебе, Рейно.

- Еріел! – посміхнулась йому срібноволоса, - давно не бачились!

- Давненько, - молодий лорд відповів такою ж стриманою посмішкою, - і ти знову тут лише проїздом?

- Так, завтра вже назад у Академію.

- Фантастично. Приїхала, навела шуму, довели до сказу бібліотекара і назад?

- Якось так.

Еріел зітхнув.

- Це твої дітлахи?

- Моя головна біль.

- Не схоже на тебе. Але знаєш, здається, навіть на краще, що вони в тебе є.

- Дуже дивна заява. Поясниш?

- Ну… - Еріел задумливо поглянув на кафо і спригана, - ти ж знаєш, яка зараз ситуація. Нам як ніколи потрібна Біла вовчиця Фарлезу. А ти, Рейно, сильніша, коли тобі є кого захищати.

Рейна не знайшла, що йому відповісти.