Читати книгу - "Розвиток Хезболли: від ліванського ополчення до регіонального гравця"

Хезболла відмовилась від використання банківської системи Лівану. Проте існують побоювання, що занадто агресивний примус ліванських банків до виконання цього акту може навпаки спричинити популярність Хезболли, якщо будуть заморожені банківські рахунки її прихильників – людей, які можливо мають дуже віддалений стосунок до партії.

У червні 2016, невелика бомба вибухнула поруч із головним офісом BLOM банку, одного з провідних банків Лівану. Як зазначалось, цей банк був один із тих, котрі найбільш сумлінно дотримувалися згаданого акту. Ніхто не взяв на себе відповідальності, проте згідно розповсюдженої версії, то був посил банківському сектору з боку Хезболли.

Станом на жовтень (2017 – прим. перекладача), у Конґресі обговорюють розширення Міжнародного акту запобігання фінансування Хезболли, аби ускладнити для партії можливість фінансування шляхом громадського збору грошей, і ймовірність того, що новий законопроєкт буде прийнятий до кінця року, доволі висока. І навіть обмірковується можливе визнання підконтрольних Хезболлі регіонів Лівану згідно статті 311 Патріотичного акту як зон «першочергової перевірки щодо відмивання грошей». Очевидно, йдеться про такі регіони як південне передмістя Бейрута, південь Лівану та долина Бека.

Проте слід вживати будь-яких жорстких фінансових заходів проти Хезболли таким чином, щоб не підірвати слабку ліванську економіку і банківський сектор, що є опорою фінансової стабільності Лівану. Хезболла глибоко проникла до ліванського політичного і бізнесового суспільства, що сильно ускладнює накладення санкцій, які б мали на меті ізоляцію асоціяцій, компаній та осіб, які можуть вести справи з партією. Наприклад, лікарня Расул Аль-Азам на півдні Бейрута є хезболлівським закладом, що надає медичні послуги місцевій спільноті, часто за зниженими цінами. Проте ця лікарня, як і будь-яка інша в Лівані, співпрацює з нехезболлівськими установами, в тому числі з ліванським урядом за посередництва міністерств охорони здоров’я та соціяльних справ. Хезболлівських служб соціяльного забезпечення дуже багато – це лікарні, школи, клініки, соціяльні центри, заклади благочинності – й усі вони потенційно можуть бути загрожені посиленням згаданого акту чи окремим законом, який впливатиме одночасно і на персонал, і на вигодонабувачів. Додатковий антихезболлівський фінансовий закон, якщо буде силоміць упроваджуватися в життя, може похитнути довіру до банківського сектору Лівану, спричинити стрімкий відтік капіталу з банків і зниження грошових переказів із-за кордону – що становлять понад 7 мільярдів доларів на рік – від ліванських емігрантів. Ба більше, іноземні банки-кореспонденти можуть визнати ліванський банківський сектор занадто уразливий і незахищений, аби виправдати ризик, пов’язаний зі збереженням фінансових відносин. У разі, якщо банки-кореспонденти вирішать уникнути ризику й припинити свої відносини з ліванськими банківськими інституціями, банківський сектор може виявитись відрізаним від міжнародних валютних ринків.

Гористий і пористий східний кордон Лівану традиційно був для Хезболли головним каналом отримання озброєнь із сусідньої Сирії контрабандними стежками. Теоретично, Збройні сили Лівану здатні фізично заблокувати контрабандні шляхи та вести стеження за всіма незаконними перетинами кордону. Проте насправді жодна ліванська влада на бажатиме повторення подій травня 2008. Можливо, Хезболла отримує зброю ще й морським шляхом. Тимчасові сили ООН в Лівані (миротворчі сили, розміщені згідно резолюції Радбезу ООН від 1978 – прим. перекладача), що здійснюють патрулювання південного кордону з Ізраїлем, із 2006 мають і морський компонент, завдання якого – допомагати ліванському флоту захищати ліванське узбережжя. Одним із обов’язків цих Морських сил є запобігання потраплянню до Лівану контрабандної зброї чи пов’язаних з нею матеріалів. Задля цього, із жовтня 2006, коли вперше були розгорнути Морські сили Тимчасових сил ООН, і до червня 2017 миротворці провели переговори сигналами із понад 77 000 суден і понад 10 500 передали на митний огляд ліванському флоту. Дотепер не було виявлено жодної призначеної для Хезболли зброї.

Які є слабкі місця процесу вербування до Хезболли і як можна йому завадити?

Величезне збільшення живої сили Хезболли в останнє десятиліття та війна в Сирії призвели до появи двох класів новобранців. До першого, важливішого, класу належать традиційні новобранці, лояльні та вірні, котрі підтримують велоят-е факіх і пройшли серйозні програми ідеологічної та воєнної підготовки. Другий, менший, клас виник за останній рік чи два і складається з молодих шиїтів, чия відданість партійній ідеології початково є мінімальною, проте були залучені головним чином за грошову нагороду, а також за отримання вигоди від надання Хезболлою соціяльного забезпечення. Новобранці другого класу підбираються спеціально для війни в Сирії. За місяць вони проходять початкову підготовку в таборах у долині Бека, перш ніж будуть відправлені на передні краї в Сирії. Хоча вони мотивовані передусім грошима, проте також проходять інтенсивні релігійні уроки для того, аби могли з часом влитися до ідеологічного ядра Хезболли, і чимало з них таки вливаються.

Місячна зарплатня в розмірі 600 доларів не є малою в Лівані, тим паче для безробітної молоді. Багато молодих людей проживають в бідних регіонах країни, наприклад у центрі та на півночі долини Бека, де є мало можливостей працевлаштування. Одним зі способів зменшення принадності Хезболли є поліпшення економічної ситуації в тих регіонах, із яких проводиться набір нових бійців. У сільській місцевості Бека інвестиції в агропромисловий сектор можуть надати місцевим жителям засоби для існування та зменшити спокусу битись у лавах Хезболли.

За якого розвитку подій Хезболла може вийти з Сирії та не втручатися в Іраці та в Ємені?

Ліванські та арабські медіа спекулювали тим, що Хезболла ось-ось виведе своїх бійців із Сирії, протягом майже всього часу їхнього перебування там. Проте ніколи не було дійсних ознак того, що Хезболла повернеться до Лівану, перш ніж досягне перемоги чи зазнає поразки від антиасадівських повстанців. Шейх Наїм Касем, заступник генерального секретаря Хезболли, заявив у кінці жовтня, що виведення бійців «залежить від політичного вирішення проблем у Сирії та від викорінення тероризму». Хоча хід війни змінюється на користь режиму Асада, та бої тривають і з урахуванням постійної нестачі живої сили в рядах сирійської армії, загартовані в боях бійці Хезболли все ще необхідні. Іран вклав мільярди доларів у підтримку влади Асада, тож навряд чи легковажитиме цим, дозволивши Хезболлі передчасно повернутись до Лівану. Як було згадано вище, ймовірно Хезболла відіграватиме роль і в післявоєнній Сирії, навіть якщо більшість експедиційних сил зрештою повернеться додому.

Поки бої тривають, Росія та Іран зацікавлені у взаємній співпраці, навіть якщо їхні інтереси можуть розійтись після закінчення війни. Росія потребує підтримуваних Іраном бійців на землі, позаяк президент Владімір Путін не бажає вводити в бій численні власні наземні сили. Іран теж потребує російської повітряної підтримки, що була такою вирішальною у поверненні конфлікту на користь Асада. Тому Росія має зараз небагато важелів упливу