BooksUkraine.com » Сучасна проза » Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки 📚 - Українською

Читати книгу - "Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки"

252
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки" автора Хендрік Грун. Жанр книги: Сучасна проза. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 5 6 7 ... 120
Перейти на сторінку:
вбивати час. Фокус у тому, аби не сприймати все надто серйозно. Я йому заздрю. І водночас — швидко вчуся.

Учора я був сам не свій, оскільки Еферт заздалегідь розповів мені про кримінальщину, щоби я зміг підготувати собі переконливе алібі. Це було нелегко. Я мусив «зависати» у Відпочинковій кімнаті доти, доки остання пара пожильців із мого поверху не підвелася, щоб човгати нагору. «Я піду з вами, за компанію», — сказав я. Подружжя Якобсів зміряло мене досить підозріливими поглядами.

Сигнал тривоги пролунав сьогодні якраз після дев’ятої ранку. Йдучи до церкви, пані Брандсма мимохідь позирнула на рибок, що плавали собі голічерева. Схоже, що спочатку її намагалися втихомирити, але Брандсма, поки шукала чергову сестру, встигла розпатякати про це всім, хто траплявся їй на шляху. Щойно у мої двері постукав сусід зі словами: «Ти не повіриш, що я ото щойно почув…»

Спускаючись на каву, я з нетерпінням чекав продовження цієї історії.

Понеділок, 14 січня

Ще одне нещастя з домашніми улюбленцями: у пані Шройдер під час чищення клітки випадково засмоктало у порохотяг її канарку. Коли після кількох відчайдушних хвилин вона таки спромоглася опанувати тремтіння у руках і відкрити його — від її жвавої маленької пташечки мало що лишилося. Звісно ж, якби вона вимкнула пристрій відразу, то маленька Піт була би ще жива, а так відійшла у кращі світи. Шройдер безутішна у своєму горі і винуватить тільки себе.

Єдине, чим страдницю підтримав персонал, так це порадою якнайшвидше позбутися клітки.

Усі пожильці мали стійкі уявлення про роль тістечкових крихт у акваріумах. А от запитайте їх, що вони думають про війну в Сирії, то на вас витріщаться так, немовби ви щойно попросили пояснити теорію відносності. Видовище жмені рибин, що спливли голічерева, тисячократ жахливіше, ніж ущент пошматований вибухом автобус із жінками та дітьми в якійсь далекій країні.

Та не будьмо лицемірами: я сповна насолоджувався рибковим скандалом. Ну не міг же я вдавати, що це мене печалить. Цей трафунок, що зненацька порушив спокій усіх пожильців, можна назвати видатним. Планую згодом повернутися до Відпочинкової кімнати, щоби отримати порцію соковитих рибкових теревенів.

Минула зима. На землі ні сніжиночки, але вчора я бачив першого старого шкарбана, котрий виповз надвір, натягнувши поверх черевиків вовняні шкарпетки, щоби ногам не було ковзко.

Вівторок, 15 січня

А ось і він — перший цьогорічний снігопад. А це означає, що ніхто не ризикне вийти назовні, і, крім того, всі запасатимуться провізією. У маленькій крамничці внизу вам не вдасться купити ні печива, ні плитки шоколаду. Війна, ви ж знаєте.

Нинішній молоді пощастило, що ми єдині, хто пережив війну, а отже, їм не доведеться більше слухати заяложені байки про суп із тюльпанових цибулин чи про те, як заради пучка моркви люди волоклися по сім годин.

Отже, разом — сім мертвих рибок.

Учора викликали поліцію. Двоє молодих констеблів зеленого поняття не мали, як розслідувати цю справу. Жодними видатними талантами, як то показують по телевізору, вони не вражали. Спершу ця пара оглянула кожний куточок акваріума, включно із тріщиною. Так, наче мріяли знайти хоч одненьку рибку, придатну для воскресіння.

— Еге ж, вони всі поздихали, — сказав один.

— Це, мабуть, тістечко з ними таке зробило, — зауважив другий.

Стельваген наказала залишити мертвих рибок в акваріумі, позаяк вони мали слугувати речовим доказом. Хтозна, може, вона очікувала прибуття криміналіста-патологоанатома.

Хай там як, а схоже, що поліціянти жадали якомога швидше вшитися звідти, але вшитися якось пристойно. Директорка наполягала на щонайретельнішому розслідуванні, одначе молодший поліціянт сказав їй, що для цього знадобиться заява про порушення кримінальної справи.

Чи може вона подати її просто зараз? Ні, їй доведеться домовитися про зустріч у відділку, або особисто, або на веб-сайті.

Гаразд, але що ж вони збираються робити зі здохлими рибками? Констебль запропонував смітник. «Але щоби вони там не затримувалися надовго. Зрештою, їх можна змити в унітаз». Потім панове крутнулися на підборах і покинули будівлю. «Гарного вечора, мадам». Пані Стельваген була приголомшена. «Обурливо! Це просто обурливо! І це ваша подяка платникам податків?»

Нема нічого приємнішого від споглядання безпорадного жіночого шаленства. Вочевидь, її влада не поширювалася за межі чотирьох стін цієї установи.

Середа, 16 січня

Приходив Еферт. Аби не навідуватись у Відпочинкову кімнату, ми пішли трохи почовгати по снігу: п’ять хвилин човгання, п’ять — відпочинку. Аж нараз зіткнулися із вимушеним вибором: ролятор[6], мобільний скутер чи мікроавтомобіль «Canta LX»[7]. Такі спокусливі варіанти!

Тиждень тому перед середньою школою, що за рогом, вигулькнув хлопчина шістнадцяти чи сімнадцяти років на томатно-червоному «Canta», який, мабуть, «позичив» у свого діда. Він скористався маленьким авто, щоби перевозити

1 ... 5 6 7 ... 120
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки», після закриття браузера.

Подібні книжки до «Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки» жанру - Сучасна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки"