Читати книгу - "Куплю тебе, крихітко, Олена Чжу"

Він гарний. Як давній бог. Як порок. Як гріх.

Смаглява шкіра, правильні риси обличчя, але з ледь помітною горбинкою. Карі очі дивляться так, що перехоплює подих. В них вогонь, в них бажання, в них вся жорстокість світу та… водночас розумію, що мені нічого не загрожує. Нині не загрожує.

У нього чорне волосся, жорстке та блискуче у світлі відблисків полум'я свічок і вогню каміна. Модна стрижка, яка йому дивовижно личить. Так й хочеться запустити пальці у волосся та легенько по ньому провести, скуйовдити.

Серце забилося сильніше від таких думок. Чомусь такі фантазії видалися цілком нормальними.

Опам'ятайся, Поліно, він купив тебе як іграшку на одну ніч! Як тільки позбавить тебе цноти, отримає своє, то… більше навіть не згадає. У нього стільки грошей, що начхати на все. Він купує не лише коштовності, які зараз на твоїй шиї, зап'ясті та щиколотці, а й тебе саму, як найпродажнішу повію.

Він дивився на мене, наче намагається прочитати думки.

– Не треба так дивитися, моя славна дівчинко, зараз не час для цього.

Він сідає, та в мене перехоплює дух. Його тіло ідеальне. Широкі плечі, накачані м'язи рівно настільки, щоб зачарувати жінку, але при цьому не переступити кордону, на животі кубики преса як в моделі.

Я хрипко видихаю.

Невже мене позбавив цноти настільки гарний чоловік? У такому разі можна навіть зробити зусилля та забути, що це все відбувається не через кохання, а тому що я продалася.

Як багато у житті мені траплялося настільки гарних чоловіків? Та жодного разу, зізнатися відверто. Часом зустрічалися нормальних хлопців, часом такі, що й симпатичними не назвати. Зате у всіх були такі запити, що тільки дивувалась, як можна йому догодити? Потрібно було бути просто богинею. Але… що робити, якщо ти не богиня, а найпростіша дівчина, якій батьки не залишили величезної спадщини, зате життя підкинуло такі проблеми, що тепер продаю себе наче річ?

– Замилувалася? – тихо уточнює він.

– Так, – зізналася я, не в силах відвести він його погляду.

Він гмикає. Проводить долонею по моїй нозі, згинає її в коліні – я беззаперечно підкоряюся, не сміючи заперечувати. Схиляється, лоскоче язиком коліно, я охаю. А потім взагалі випрямляє її, вигладжує до щиколотки, на якій браслет. Повертає голову, торкаэться губами шкіри та прикраси.

Тілом проноситься жар. Є в цьому щось страшенно розпусне та прекрасне. Він цілує склепіння моєї стопи, піднімається доріжкою поцілунків вгору по нозі. Я мимоволі здригаюся, але мене міцно тримають – не вирватися.

Я в гарячому та лагідному полоні. Мене не випустять, як би не благала.

Тепер його губи обпікають внутрішній бік мого стегна. Дихання обпалює найпотаємніше. Мені водночас страшно та солодко, я знемагаю від бажання та жадаю його проникнення. Так! Нехай буде так, я хочу, щоб мене зробив жінкою саме цей чоловік.

– Попроси мене, дівчинко, – муркоче він. – Так, щоб я більше не міг думати.

– Візьміть… – шепочу я насилу, плавлячись від його дотиків. – Візьміть мене, господарю… Будь ласка…

Він дивиться на мене, пропалює поглядом своїх карих очей. Я завмираю, не знаючи, що робити далі.

– Будь ласка, господарю, – повторюю. – Хочу належати лише вам.

Він коротко киває та різко розводить мої ноги.