Читати книгу - "Деймос і таємниця маски, Деймос Міллер"

Деймос остаточно вирішив тікати. Але є одна проблема. Він зараз знаходиться на п'ятому поверсі у травматологічному відділені. Є лише один вихід - тікати через вікно. Та він ж не може піти на побачення у лікарняному вбранні? Йому треба спочатку потрапити до роздягальні та знайти свій одяг. Але роздягальня знаходиться на першому поверсі. Деймосу треба якимось чином пройти п'ять поверхів непоміченим. І тут хлопець згадує, що він колись проходив гру "Втеча від Вбивць", яка розповідає про те, що ваш персонаж потрапив в лапи якимось моторошним людям, які не планують створити з ним нічого хорошого. Треба негайно тікати від цих страшних людей геть. Але попереду вас чекає лабіринт, і не зрозуміло, який напрямок буде вірним. У Деймоса зараз майже така сама ситуація, бо замість вбивць лікарі.

У хлопця з'явився план. Він вирішив спочатку, вийти з палати, а якщо зустріне лікаря, і той запитає, куди йде Деймос, він відповість, що той йде до вбиральні. Потім, коли перший етап буде пройдено, він піде до роздягальні забере свій одяг і спокійно вийде. Але його може помітити охорона і не випустити. Тоді у Деймоса є інший план. Він повернеться до своєї палати і вилізе через вікно, бо навпроти нього є будинок, на якому пожежна драбина. Він спуститься по ній й піде своєю дорогою. План ідеальний! Немає до чого докопатися (так вважає Деймос).

- Що ж, пора план втілювати у життя, часу не так багато залишилося. - думає хлопець.

Як тільки він відчинив двері, той побачив, що до нього йде лікар. Деймос занервував, але пам'ятав про свій план.

- Доброго вечора. А куди Ви йдете? 

- Я? Я іду до вбиральні, а потім знову до палати. - сказав Деймос.

-Добре, але не довго, бо за декілька хвилин у Вас обстеження, я до Вас зайду.

Чорт! Деймос не зможе вийти непоміченим, бо до нього може у будь яку хвилину зайти лікар, а якщо хлопця там не буде, тоді його швидко знайдуть і можливо, його навіть прив'яжуть до палати, щоб не втікав.

Настав час плану "Б". Він залежить у тому, що це план "А" але швидший.

Деймос вирішив йти швидко, але тихо і непомітно. Це була трохи дивна лікарня. Бо у неї треба шукати сходи самому, і навіть жодної підказки де вони знаходяться. Хлопець був вже на четвертому поверсі. Він помітив, що ця лікарня доволі сіра і похмура. Виявляється, що тут лише палати білі та пухнасті, а ззовні, тобто у коридорі, все інакше. Стіни усі сірі та сумні, але тут доволі чисто. Біла підлога, яка складалася з трохи потрісканих плит, підблискує.

Він побачив, що там ходили багато пацієнтів, і він зміг влитися у натовп, але натовп, це трохи голосно сказано. Раптом його погляд впав на вішалку, на якій висів халат якогось лікаря. Це був його шанс. Тому, нероздумуючи, він швидко накинув халат на себе. Тепер Деймос був схожий на лікаря, який просто іде по своїх справах. Але є одна проблема. Лікарі не тупі, і одразу зрозуміють, що він ніякий не лікар, а всього лише підліток, який видає себе за лікаря. Рука Деймоса сягнула кишені халату і тут він дістав звідти шапку, та медичну маску. І тут... удача! Там були ключі від роздягальні. 

За хвилину хлопець був вже у роздягальні та шукав свій одяг. Як раптом, Деймос відчув, що його плече торкнулася чиясь рука. Це був той самий лікар.

- Добрий вечір. Ви щось шукаєте? 

- Доброго, колего, - відповів Деймос. - та ні, про зайшов не туди. А Ви що тут робите?

Лікар не відповів нічого і пішов. Нарешті, хлопець знайшов свій одяг, але він непоспішав переодягатися, бо знав, якщо його таким побачить лікар, тоді йому буде непереливки.

Деймос вийшов з роздягальні та поглянув на годинник. Була вже шістнадцята тридцяць, треба поквапитись. Хлопець побіг до виходу, але його не випустили. Виявляється, що зміна у лікарів завершується о двадцятій годині. Квест продовжується. Він швидко побіг назад до п'ятого поверху, до своєї палати. Але він помітив щось дивне. Усі хто були у коридорі дивилися на нього наляканим поглядом, він не розумів чому. Але потім Деймос зрозумів. З нього злетіла шапка та медична маска, і у хлопця не було часу їх шукати.

Він добіг до своєї палати, переодягнувся, і збирався виходити через вікно, як до нього зайшов Фобос.

- Привіт друже-е... А що ти робиш? - питає товариш.

Раптом до палати зайшов лікар. Тільки його не вистачало!

- Що Ви робите?! - крикнув той.

Деймос нічого не відповів і спокійно виліз через вікно. Він розумів, що його зараз спіймають, і тому навмисно відпустив підвіконня за яке тримався, і впав на підвіконня четвертого поверху. Він не роздумуючи стрибнув на пожежну драбину і піднявся на верхівку будинка навпроти. Але лікарі швидко вийшли з лікарні і вже піднімалися по драбині. 

- Як їх випустили? - питав себе Деймос. - Але не в цьому суть. Що робити далі?

Часу немає. І немає того, що б могло допомогти хлопцю. Як раптом, Деймос відчув, що його рука наповнюється силою, і на ній з'являється той символ. Він торкається драбини і диво! Вона перетворюється на пил! Деймос врятований! Хлопець сам не зрозумів, що сталося, але це його врятувало! Він подивився на свою руку, якою знищив драбину і символ зник! Раптом він почув шепіт.

- Пощастило... чи не так...? 

І у Деймоса запаморочилася голова.

- Ні, ні! Тільки не знову! Я поспішаю! - кричить хлопець.

Він ледве міг ходити, і чув якийсь моторошний сміх, але не звертав уваги. Він йшов по даху будинка і не зупинявся.

- Ти мене не зламаєш. Ніколи! - крикнув Деймос.

Його відпустило. Він більше не відчував болю і все було нормально. Залишалося десять хвилин. Не втрачаємо ні секунди. Вперед!

Деймос побіг, до даху іншого будинку, і там спустився по драбині. Він увімкнув геолокацію і почав шукати кафе "Дежавю" на телефоні. Він знайшов його і почав бігти туди. Він пробіг декілька вулиць, і нарешті, нарешті, те кафе. Деймос пробіг декілька кілометрів заради якогось побачення з дівчиною, яку навіть не бачив. Дивний у нього день...

Хлопець роздивлявся кафе. Воно було дуже затишне, приємно навіювало нотками свіжої випічки та ароматної кави.