BooksUkraine.com » Любовні романи » Флеш Рояль, Тала Тоцка 📚 - Українською

Читати книгу - "Флеш Рояль, Тала Тоцка"

95
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Флеш Рояль" автора Тала Тоцка. Жанр книги: Любовні романи / Сучасний любовний роман. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 59 60 61 ... 117
Перейти на сторінку:
Глава 17

До готелю їхали мовчки, Максим сів до водія і за всю дорогу на Дінку навіть не глянув. Він піднявся з нею до номера, але заходити не став, зупинився біля порога.

— Лягай спати, я зійду вниз.

— Куди ти, Макс?

— Дізнаюсь, чи є вільні номери. Будь тут, якщо знайдеться номер, я переночую там, — він круто розвернувся і попрямував до сходів.

— Стривай, навіщо тобі ще один номер? — саме по собі вихопилось у Дінки. І пролунало як поглум після того побоїща, що вона влаштувала йому по приїзду. Макс посміхнувся, і це вийшло досить зле.

— Щоб стримати слово, Діна, — і пішов.

Вона розгублено подивилась йому вслід і закрила двері. За те, що Домін знову люб'язно надав в її розпорядження душ, а сам забрався геть, Дінка була йому дуже вдячна. Їй хотілось побути з собою наодинці, щоб привести в порядок думки і почуття, і хоч якось з ними визначитися. Але думати про те, де Максим проведе цю ніч, виявилось несподівано неприємно. В готелі напевно не відчувалося нестачі в послугах майстринь, бажаючих скрасити самоту та й просто зняти напругу привабливому, платоспроможному хлопцеві.

 Вона стояла в душі під прохолоднимм струменями і намагалась розібратися в протиріччях, які роздирали її зсередини. Її шалено тягнуло до Максима, тягнуло до кольорових крапок в очах, але в той же час всередині щось змушувало відчайдушно опиратися і наглухо відгороджуватися від нього Великою Китайською Стіною. Знати б ще, що саме.

Танок остаточно її добив. Спогади про те, як Максим тримав її і вдавлював в себе, як плавив її очима, немов вона олово, що розтікається краплею від одного дотику розпеченого металевого стрижня навіть зараз пронизували тіло невидимими голками. Його руки пробуджували в ній незвідані почуття ще коли вона прокинулася там, в машині. Вона немов вперше побачила ці руки, які впевнено тримали кермо, і їй дуже подобалось просто лежати і на них дивитися.

А дотики були в сто раз пронизливіші. На танцполі вони доводили її до тремтіння в колінах, його жести були незвично владні. Рішучі. Власницькі. Ніколи вона не відчувала нічого подібного, може бути, тому що її обранці були їй рівнею?

Максим був абсолютно інший. Впевнений в собі чоловік, що знає власну ціну, який звик до беззаперечного підкорення, він поширював навколо себе флюїди такої гримучої суміші сили й переваги, яка просто змушувала плюхнутись на спину, піджати лапки і крутити хвостом.

А ось його ставлення до неї як і раніше залишалось для Діни таємницею. Справді, Максим лише один раз сказав, що вона подобається йому ще тоді, на самому початку, коли відкритим текстом запропонував утримання. І все. З тих пір він багато чого говорив, але жодного разу не сказав те, що їй так хотілося почути.

Він то вдавав із себе турботливого татка — «Діно, не сиди на холодному», «Діно, поснідай», «Діно, вдягнися тепліше», — то жартував і дуркував, як наприклад всю цю дивну поїздку, і тоді його «радість моя» і «люба» звучали більше як зворушливі прізвиська улюбленої домашньої тваринки. Він пропонував їй жити в його будинку, призначив наглядачем Тимурчика і мало не придушив, коли вона звернулася за грошима до Олексія, а не до нього. Але про те, як він до неї ставиться, Діна так і не почула.

Інколи вона ловила на собі його погляд то задумливий, то сторожкий, то вивчаючий, проте на жаль, телепатія не входила в список численних Дінчиних талантів і здібностей, тому про що Максим думав в цей час, для неї залишалося загадкою. Цілком можливо, він міркував, де краще повечеряти або взагалі спав з відкритими очима.

Як би їй не хотілося, Домін не виглядав закоханим в неї, зацікавленим — так, захопленим — можливо, але не більше. А їй тепер було мало однієї зацікавленості, їй хотілося стати для цього чоловіка особливою. Єдиною. Незамінною.

Тепер вона зовсім по іншому сприймала розповідь Олексія про плітки та жінок, що вишикувалися в чергу до його ліжка. Чомусь пригадалась дівчина, яка прокралася до Доміна в будинок після першого побачення, а він вигнав її на вулицю і викинув з вікна її речі. Може, вона так само, як і Діна, закохалася в Макса і вирішила таким оригінальним способом завоювати його прихильність? Не знаючи ще, чого можна очікувати від цієї черствої залізобетонної споруди.

Дінка особисто переконалася, що цей чоловік здатний з легкістю відвернутись від жінки, яка стала йому з якихось причин не цікава. І вперше думала про ту незнайому дівчину зі співчуттям, бо в будь-який момент могла опинитись на її місці. Занадто свіжими були спогади про те, як він виставив саму Діну, кинувши їй гроші і наказавши забиратись з його будинку. І що б він потім не говорив, у неї ніяк не виходило позбутися тих огидних спогадів.

Так, їй не вистачило наснаги відмовитись від Максима, коли він прямо запитав її про це. Але в будь-якому випадку їх дивні, невизначені відносини повинні або припинитися, або перейти на інший рівень. Зовсім інший. Такий як їх танок, божевільний, захоплюючий, пристрасний. Припинити відносини їй не під силу, зате щоб продовжити їх, досить зробити всього один крок.

Вона зовсім замерзла під холодним душем, так що навіть пальці на ногах звело. Діна додала гарячої води і направила на себе гарячі струмені. Вона відчувала себе на краю прірви, у самого урвища, їй навіть здалося, що вона чує, як камені летять з-під ніг, зникаючи в бездонній глибині. І поки вона стоїть, у неї є шанс. Зробити крок назад, вхопитися за якесь зростаюче поруч деревце або в крайньому випадку за чиюсь руку.

«Хоч недовго іще постою на краю», — згадалася їй знайома мелодія з дитинства, одна з улюблених пісень батька. Бо якщо вона зробить цей крок, крок назустріч Максу, назад дороги не буде, вона рухне в прірву, розтане ранковим туманом і звідти вже не вибереться, Дінка чітко це розуміла. Вона вийшла з душу, переодяглася в майку і трикотажні штани, і лягла на ліжко з самого краю.

 Чирвова масть означає любов, їй раптом спало на думку, що грати в любов з Максом Доміним — це як зловити чирвовий флеш рояль і чекати, які карти відкриє круп'є. Згадався рудий Шахіст, що твердив як мантру: «Дай гру, будь-яку!» Так і є, якщо немає гри, ти просто отримаєш виграш, рівний твоїй ставці. Значить їй потрібна гра у дилера, будь-яка, і тоді її виграш буде максимальним.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 59 60 61 ... 117
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Флеш Рояль, Тала Тоцка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Флеш Рояль, Тала Тоцка"