Читати книгу - "Серце Вовка: Спадщина Кланів 2 частина , Дроянда"

Дідусь взяв перо та почав писати листа, не приховуючи своєї емоційності.

*"Шановні Василисо і Феше,ваша донька, Луція, завітала до нас. Нарешті хоч одна внучка пам’ятає про своїх діда й бабу. Вона втомлена, розгублена, але в її очах горить вогонь, як у справжньої спадкоємиці нашого роду.Вона залишиться в нас на кілька місяців, щоб навчитися того, що ви, здається, не змогли їй пояснити — хто вона є насправді. Ми подбаємо про неї, але, Феше, ти маєш бути готовий до того, що коли вона повернеться, це буде не та сама дівчина, яку ти залишив вдома.І так, Василисо, твоя донька сильніша, ніж ти думала. Вона не просто маленька принцеса — вона справжній боєць.

Чекайте новин.

Дідусь і бабуся."*

Після того як дідусь склав листа, він передав його посильному.

— Нехай побачать, що їхня донька не така слабка, як вони думають, — буркнув він, кидаючи сувій вершнику.

Бабуся тим часом обійняла Луцію.

— Не хвилюйся, дитино. Ти ще доведеш їм, що вони помилялися.

Луція кивнула, відчуваючи, що вперше за довгий час її справді розуміють.