Читати книгу - "Мудрі жінки"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Коли та замовкла, їй стало так легко, ніби вона скинула зі себе величезний тягар, а обличчя бабусі стало сумним. Вона наче прийняла тягар Катерини на себе:
— Дитино, я підійду до нашого отця Олега і попрошу його, щоб він тебе посповідав і поговорив з тобою. Посидь тут.
Старенька подріботіла в глибину церкви, зайшла в якісь бокові двері.
Через деякий час повернулась, а потім вийшов молодий гарний священик із розумними і добрими очима. За віком він був трохи старший за Катерину. Підійшов до неї, привітався, повів жінку до сповіді. Бабуся накинула Катерині хустку зі своєї голови.
Отець Олег говорив із Катериною, задавав їй запитання, вона, не криючись, відповідала. Відчувала, що сьогодні настає її зцілення, і сподівалась, що сила, яку вона шукала, була в ній, а отець Олег показав їй дорогу до очищення душі. У кінці сповіді і розмови священик сказав:
— Життя людини — повчальна подорож, у якій ми поволі відкриваємо себе і навколишній світ. Силу, що створила цей дивовижний Всесвіт, дуже часто називають любов’ю. Бог є любов. Ми знаємо трактування, що світом править любов. Усе це так. Любов — наймогутніша цілюща сила. Треба любити себе і все, що тебе оточує. Людина, яка випромінює любов до всього, світиться доброзичливістю і впевненістю у своїх силах, притягує до себе людей. Вони злітаються до неї, наче метелики на яскраве світло. Запам’ятайте: на нас самих покладено відповідальність за наше життя. Я прошу, щоб ви приходили до церкви обов’язково щонеділі вранці, а до мене особисто тоді, коли вам буде потрібна моя порада і підтримка.
Катерина подякувала, попрощалась і вийшла з церкви окрилена.
Вона йшла додому, і їй здавалось, що сьогодні в неї починається нове життя. Підійшла до свого будинку. На неї вже чатували місцеві пияки.
Ледве відцуралась від їхнього товариства. Щоб остаточно звільнитися від пут колишнього життя, їй треба деякий час пожити в іншому місці.
Увечері жінка щиро помолилась і лягла спати, мріючи про своє нове життя.
Цієї ночі Катерина спала спокійним сном, нічні жахи її не турбували. У неділю зранку йшла до церкви легкою ходою, в ошатному одязі, волосся зібране в тугий хвіст. Вона аж помолодшала, в очах — усміх.
Сусіди, які також ішли до церкви, спочатку не впізнавали її, а потім привітно здивовано віталися з нею. Після літургії Катерина вийшла з церкви, почуття самотності вже не було. Вона не одна, поруч стільки гарних людей!
До церкви Катерина прийшла рано, під час богослужіння стояла близько до престолу. Бабуся, яка з нею спілкувалася першого дня, була неподалік і привітно усміхалась. Отець Олег впізнав її, коли вона прийшла до причастя, і ледь усміхнувся, ніби похвалив. Від цього вона вийшла з церкви щаслива. Біля церкви — дошка оголошень. Катерина зупинилась. «Потрібні працівники на сільськогосподарські роботи. Гарна зарплата, розрахунок продуктами: цукром, картоплею, буряком». Це для неї вихід. І гроші для початку, і втеча від несприятливого оточення.
З надією відірвала контактний телефон і відчула, що це — її виграшний щасливий квиток.
…Минуло три роки. Доля дарує людині сюрпризи, дуже часто несподівані і приємні, навіть тоді, коли вона на них не заслуговує. Але там, у небесній канцелярії, видніше, коли і кому зробити подарунок.
Катерина зателефонувала за номером, зазначеним в оголошенні, і через тиждень поїхала на роботу в село. У місті її нічого не тримало.
Перед від’їздом зайшла до лікаря і отця Олега подякувати. Вони звільнили її від жахливого сну і неправильного життя, відкрили нові горизонти.
У селі працювала на полі. Було нелегко, тіло боліло від незвичної роботи. Зате легко було на душі. Навкруги все живе, натуральне, нефальшиве. Як вона скучила за цим!
Була рівна серед рівних. У село приїхали люди різних професій, які були безробітними в місті — учителі, бібліотекарі, слюсарі. Потроху звикала до ритму села, вставала удосвіта, лягала, коли звечоріло. Де й поділися химери, які її супроводжували довгими ночами.
Через деякий час захворіла головний бухгалтер, яка працювала в сільраді, і терміново потрібен був працівник такого профілю. Отже, Катерина виявилась у потрібному місці в потрібний час. її взяли в бухгалтерію.
Працювала залюбки, фахово. Керівництво оцінило її роботу і запропонувало працювати постійно. Катерина погодилась із задоволенням. Тепер вона приїздила в місто тільки для того, щоб заплатити за квартиру та піти до церкви.
Там, у селі, Катерина познайомилась із головним механіком господарства, в якому працювала. Знайомство переросло в кохання — просте, щире, всеохоплююче. Відгуляли скромне весілля. Незадовго Катерина завагітніла. Тепер молода сім’я має дві квартири: постійну — в селі і відпочинковий варіант — у місті. У селі мають пасіку, невеликий город, також курей, гусей, індиків. Знову в Катерини все, як не в людей!
Сьогодні в міській квартирі гамірно — святкують хрестини. Катерина народила донечку. У церкві дитину хрестив отець Олег. Він — найближчий друг Катерини, її душпастир. Жінка часто звертається до нього за порадою, часом приходить просто поговорити. Сьогодні вона йому із вдячністю сказала:
— Ви зробили мені найкращий подарунок — подарували мені саму себе і моє домашнє вогнище. Ви повернули мені Життя!
Р. S. У поштовій скриньці міської квартири лежить лист-запрошення на ювілей технікуму. Катерина обов’язково піде на святкування зі своїм чоловіком, їй так багато треба сказати, пояснити своїм друзям, яких колись скривдила. Катерина з хвилюванням чекає цієї зустрічі. Сьогодні вона сильна, поруч — чоловік і вірний друг, а також найголовніше — Віра в себе, у Добро, у Життя.
Оглавление Від автора Інформація для чоловіків Дивне кохання Нянька Сімейна таємниця
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мудрі жінки», після закриття браузера.