Читати книгу - "ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ"

коло Камянця Подольского, сам ходил з войсками у Волоскую землю до Дуная, великой войны не иміл з турками, бо турки міли войну с цесаром на Білом морі и ис иншими, где турков быто. А тут, коло короля, орда немалая з сыном ханским докучала. И так на зиму король з войсками у своей землі, сподіваючися войска литовского и козацкого на Крим.

Того ж року сніг великій випал по святом Георгії и килка день лежал, але збожу нічого не шкодил. Того ж року червяки чорніє а ростом як гусеница были множество, коноплям и иному зіллю барзо шкодили, але збожу нічого не вредили. И так стадами ходили по дорозі и в городы, в брами и из городов стадами на огороды, не боячись дожчов, хочай літо и мокрое было».

На початку того ж року, по Богоявленії, тот метрополит Четвертенский, приехавши з Москви, поехал з Батурина до святой Софиї до Кіева. 142

* У сп. Судієнка і в вид. Бодянського всі події за цей рік передані в іншому порядку і послідовності, не так докладно, як у сп. Іскрицького. Наведемо текст літопису за сп. Судієнка: «В началі року 1686. Тот митрополит Четвертенскій прііхавши з Москвы, поехал з Батурина в Кіев до святой Софії.

Того ж року стала згода їх царских величеств з королем полским вічистая, и задля того розорвали згоду з турчином и татарми, хотячи з ними войну міти, допомагаючи королеві и Річи посполитой.

Того ж року сніг великий випал по святом Георгії и килка день лежал, але збожу нічого не шкодил.

Того ж року червяки чорніє, а зростом як гусениця, были множество и коноплям и инному зіллю барзо шкодили, але збожу нічого не вредили. И так стадами ходили по дорозі и в город, в брами, и из города стадами ишли на огороди, не боячись дожчов, хочай літо мокрое било.

Того ж року орда барзо шкоди много начинила поза Дніпром, по самий город Кіев: людей побрали, порубали купцов коломийцов.

На той же вишписанной згоді з послами королевскими отдано волость тую коло Сожа ріки знову до Литви, чіе било, що били козаки заехали до полку Стародубовского.

Того ж року король полский Ян Третий зобрал войско великое и, зоставивши залогу коло Камянця Подолского, сам ходил з войсками у Волоскую землю до Дуная. Великой войни не міл з турками, бо турки міли войну с цесарем на Білом морі и с иншими, где турков бито. А тут коло короля орда немалая з сином ханскими докучала. И так на зиму король з войсками своїми повернул у свою землю; а хан сам стоял з войсками у своей землі, сподіваючися войска литовского и козацкого на Крим. Задля того, же король полскій присяги на згоду царскому величеству не виконал, любо то и задор с татарами учинили, и войска московскіе стали за порогами, нижей Січи, з Косоговим, которіе там зимовали 1.

Того ж року король полский Ян Собеский присягу виконал в Яворові 152 при послах его царского величества, при Борису Петровичу Шереметову с товарищи его на вічную згоду з їх царским величеством на том, же юж Смоленска и Киева и сегобочной України не упоминатися вічними часи, учинивши границю слушную, що цесар подтвердил за изволеніем папіжским, жеби заодно на турки 143 и татар войну поднесли, оставивши згоду, на що їх царское величество поднялися своїми войсками на Крим ити и Крим зносити, посполу и козаки с ними ити мают.

1 Це оповідання зустрічається лише в сп. Іскрицького.

РОКУ 1687*

На початку 1 войска великіе їх царских величеств зо всей Москви и панств приналежних до нас 2 рушили в городи українскіе, московскіе еще зимою з арматами, над которими старшими били Василий Галіцин князь и боярин, а другий Шеїн, и до весни тривали, стягаючись в слободах московских коло Сум, Криги, Котелви и инних. И гетману запорожскому 3 указ царский бил 4, жебы на войну готови били на Крим ити, где и Козаков приболшало з посполства. О святом Георгії, зараз навесну, гетман Іван Самойлович вийшол з Батурина з арматами, розославши по всіх полках, жеби виходили, універсали. А сам гетман на Гадячое 5 ишол ку Полтаві, и за ним усі войска козацкіе, переправивши Ворскло, ку Орелі 6, ку Самарі, где, мости поробивши на тих ріках, переправлялось войско козацкое, за которими и московскіе войска барзо велікіе наступили з боярином Василіем Василіевичом 7 Галіцином и при нем бояре: Шеїнов 8, Долгорукий, Змиев 9 и инніе 153 незличоние войска Самар переправили, где спор стал з гетманом, же мости попаленно на Самарі по переході козацком. От Самари пойшовши, стали у Острой Могили, на річці Татарці, межи Плесами Великими. Оттоль пойшовши, ночовали, перейшовши Вороную, а оттоль у вершину Осокоровской 10, где Терги от моря притягли річки, оттоль на Волную, где Кримка річка притягла от Конской, а оттоль у вершини Московки 11 Сухой, а оттоль ишли межи Кобилячкою и межи Литовскою на вершину Камянки, а оттоль до Конской, а оттоль на піски 12 Великого Лугу, где мечет пустий стоїт, и там Янчул річка, и там 13 Торскіе піски 14, недалеко от Січи; и оттоль не йдучи далій, назад повернули з войском зверху Великих Лугов против Кочогор, 144 при тивлища татарского ноч же 1 ишли коло Дніпра.

* З 1687 р. знову продовжується список Козельського.

1 У сп. Судіенка і в вид. Бодянського: «В началі року 1687», у сп. Козельського: немає «на початку».

2 Там же: «к царству», в сп. Козельського: «неї».

3 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «Самойловичу».

4 У всіх інших списках: немає «бил».

5 У сп. Козельського: послідовно «Гадячеє» і «Гадячое».

6 У вид. Бодянського: помилково «к Орлі», у сп. Козельського: «и Урлі».

7 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: немає імені Голіцина.

8