Читати книгу - "Подарована Асмодею, Іванна Желізна"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Сьогодні Нора не схожа на саму себе. І я не скажу, що мені це не подобається. Навпаки, я звірію від такої покори та вседозволеності.
Моя маленька дівчинка вирішила привселюдно заявити на мене права. І це б’є в голову сильніше, ніж міцний алкоголь. Саме тому я піддаюся своїм бажанням, навіть не заважаючи на місце, в якому знаходжуся.
Ми досі в казино, але тепер в жіночій вбиральні, яку я закрив на замок. Дівча з розфокусованим поглядом розслаблено сидить на мармуровій раковині, тоді, коли я з останніх сил намагаюся себе стримати, щоб не наробити дурниць. Бо на відміну від Нори я нічого не пив і мій розум задурманений не алкоголем, а тільки чистою хіттю.
— Так і будеш просто на мене дивитися?
— Куди ділося твоє збентеження, маленька? — я помалу наступаю, змушуючи Нору рефлекторно стиснути ноги.
— Алкоголь витіснив його.
— То справа тільки в алкоголі? Це він хоче мене? Чи ти?
Доки Нора намагається сформулювати відповідь, я підходжу впритул до неї, щоб мати змогу провести кінчиком язика по звабливій шийці. Як же мене зводить з розуму солодкуватий аромат в перемішку з юним тілом.
— Відповідай! — шепочу у почервоніле вушко і стискаю стегно, що звабливо виглядає з-під чорної сатинової сукні. Сьогодні мені, як ніколи, хочеться залишити після себе сліди на блідій шкірі.
— Я... Я хочу тебе. Щоб хоча б сьогодні ти належав мені.
Мені здається, що я прийняв дозу, бо як по-іншому описати ті відчуття, які переповнюють тіло та розум. Чистий кайф.
Щоб переконатися, що Нора не галюцинація, я піддаюся вперед і вгризаюся в ніжні губки. Трохи тренувань і вони навчилися відповідати мені з не меншою пристрастю та бажанням.
Рука, що лежала на стегні плавно підіймається по ньому й опиняється під сукнею. Цього разу Нора не чинить опору. Вона тільки важко дихає і міцно стискає руки за моєю шиєю. Таку покору я сприймаю як зелене світло. Тому розсуваю чужі ноги, щоб зручніше між ними стати.
— Усе має ціну. Якщо ти хочеш, щоб демон належав тобі, то маєш дати йому щось на заміну.
— І яка ж твоя ціна?
Якби ж ця дівчинка знала, що Асмодей давно вже впав перед нею на коліна… Якби ж вона знала, якою владою наділена наді мною… Їй нічого не потрібно давати на заміну, щоб заявити права на мене. Я й так готовий зробити все, що вона попросить. Лише, щоб посміхалася. Щоб була тільки моєю й очі сяяли тільки для мене.
— Твоя душа, маленька, — Нора затамовує подих, а я обережно ставлю руку на серце, яке воліє вилетіти з грудей. — Хочу володіти не тільки твоїм тілом, а й душею.
Хай я торгуюся не чесно, бо й так можу дати Норі те, що вона просить, але демони ніколи не мали сумління.
— Я згодна…
Рука, що лежала на серці плавно розкривається і тепер накриває акуратні груди. Норі залишається тільки тихо постогнати та довіритися мені. Бо назад дороги немає. Я заберу свою плату і натомість дам дівчині те, що вона так бажає.
— Не пожалкуєш?
Відповідь Нора дає своїм поцілунком та невпевненим доторком до мого торса, що приховується під чорною сорочкою. Я його приймаю і роблю те, що хотів з самого початку, коли побачив дівчину у цій спокусливій сукні. Там де виріз доходить до стегна, я різко тягну у сторони, змушуючи сукню розійтися по шву.
— О Боже, — Нора опускає збентежений погляд на розірвану сукню, яка більше не приховує мереживну білизну.
— Ні люба, з тобою зараз Диявол. І він бажає, щоб ти стогнала тільки його ім’я.
Рука тягнеться до двох тоненьких бретелей, щоб стягнути їх з плечей. Хочу побачити Нору повністю, а тому не зважаю на її бажання прикрити оголені груди. Навпаки, я ними насолоджуюся, спочатку накриваючи долонями, далі по черзі цілуючи.
У мене стоїть так, ніби в підлітка у пубертаті. Хочеться накинутися на Нору і взяти її не шкодуючи сили. Та тільки розум кричить, що варто стримуватися. Це її перший раз, я не можу завдати фізичну чи моральну травму. Навпаки, хочу підсадити дівча на цей наркотик, щоб її ламало зсередини. Щоб вона хотіла мене знову і знову.
Прикусивши сосок та почувши нестримний стогін, я плавно опустився на коліна. Нора ще більше зніяковіла, але погляд також опустила. Я знаю, що їй цікаво, що буде далі. Тому вона його не відведе. Буде сидіти збентежена, але нічого не пропустить.
— Ти навіть не уявляєш як багато я хочу з тобою зробити, маленька.
Рештки сукні підійматися догори. Перед очима видно легке, напівпрозоре мереживо. Я бачу наскільки воно вологе і задоволено посміхаюся. Нора так сильно хоче мене, що не може контролювати своє тіло. Воно палає.
— Благаю, мовчи.
— Ні, я буду коментувати все, що захочу. Цієї ночі ти у моїй владі.
Демон дорвався до бажаного. Я не стримую його і дозволяю залишити перший відчутний укус на стегні Нори. Вона здригається, але не відстороняється. Навпаки, її долоня заривається мені у волосся, легко погладжуючи його. Я сприймаю це як заклик до дій.
Доріжкою поцілунків я підіймаюся до мережива, щоб провести по ньому язиком.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Подарована Асмодею, Іванна Желізна», після закриття браузера.