BooksUkraine.com » Фентезі » Забути, щоб згадати, Ольга Обська 📚 - Українською

Читати книгу - "Забути, щоб згадати, Ольга Обська"

68
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Забути, щоб згадати" автора Ольга Обська. Жанр книги: Фентезі. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 62 63 64 ... 130
Перейти на сторінку:

— Думаю, ви вже навчені всіх премудростей, — посміхнувся Найт.

— Але урок танців не був доведений до кінця.

— Ви наполягаєте продовжити, незважаючи на непритомність?

— Наполягаю.

Знову дражнить? Здогадується, що Найт готовий провести ще багато таких уроків? Від однієї думки знову відчути її тісно притиснутою до себе, мурашки починали бігати тілом.

— Тільки трохи згодом, коли запаморочення остаточно мине, — пояснила Олена.

Ні, не дражнить — просто хитрує. Не хоче виконувати свою частину обіцянок — відповідати на запитання, навіщо вона тут. Загалом, все, що потрібно знати про придворний етикет, вона вже дізналася, а тепер у її інтересах придумати хитрощі, як відтягнути момент, коли їй доведеться самій поділитися інформацією.

Гаразд, нехай хитрує. Зараз для Найта важливіше було дізнатися відповідь на питання про те, з ким учора Олена контактувала, а відповідь на попереднє принц готовий чекати до закінчення ще одного уроку танців.

— Добре, коли у вас остаточно мине запаморочення, навчу вас ще декільком па. А поки що давайте почнемо наступний раунд нашої гри. І, погодьтеся, справедливість вимагає, щоб цього разу першими були ви.

Очевидно, аргументів у співрозмовниці більше не залишилося, і вона змушена була погодитися.

— Ну гаразд. Розкажу першою. Доводиться сподіватися на вашу чесність. Хоча чого б це раптом? — вона закотила очі.

Найт потягнувся рукою до настоянки.

— Гаразд, — Лена інстинктивно закрила скроні руками. — Вже розповідаю.

Принц не зміг стримати іронічної усмішки. Все-таки прийом, відпрацьований на маленькій сестричці, виявляється, безвідмовно діє і на старших дівчат.

— Загалом, вчора я контактувала з Його Пресвітлістю, Маріеллою, Кастром, Айрін, Руалем, Аурелією та вами, Осяяний Найте.

— А ви досить таки контактна, — посміхнувся принц.

Шість осіб — забагато підозрюваних. Втім, двох можна викреслити одразу. Принц був упевнений, що ні батько, ні сестра не могли бути причетні до чогось поганого. Тепер кілька уточнюючих питань і, можливо, список вдасться ще трохи зменшити.

— О котрій годині ви контактували з кожним із цих людей?

— З самого ранку були ви, Його Пресвітлість і Маріелла. Вдень я розмовляла з адвокатом. Приблизно в цей час мені зустрілася подруга, а за нею Руаль. Аурелія прийшла до мене ввечері.

Ось і підтвердження, що батько та сестра ні до чого. Як, зрештою, і Аурелія. Перша непритомність сталася у Олени перед вечерею, а це означає, що якщо хтось намагався їй нашкодити, то зробив це вдень. Тобто підозрюваних залишається троє: Осяяний Кастр, Айрін та Руаль.

— А з ким контакт був найтіснішим?

— Нетактовне запитання, ви так не вважаєте? — обурилася Олена.

— Не вважаю, — Найт демонстративно взяв у руки пляшечку з настоянкою.

— Ой, налякали, — уїдливо пирхнула Олена, проте на запитання все ж таки відповіла: — Всі, крім подруги, Руаля і вас, лише злегка торкалися руки. Айрін влаштувала тісні обійми, а ви...

— Я пам'ятаю, що я робив, — перебив принц. — Як поводився Руаль?

— Як-як? Як наречений, — з досадою відповіла співрозмовниця. — Обіймав і цілував. Він будь-який привід для цього використовує. З ним контакт був найтісніший.

Невдоволення Олени можна було зрозуміти. Питання справді дурне. Який дурень не використовував би будь-яку можливість цілувати ці привабливі пухкі губки, якщо він має на це, як він вважає, повне право.

Впорядкувавши думки, що не туди зайшли, Найт підсумував здобуту інформацію. Якщо у поганому самопочутті Олени винна не перевтома, а якийсь недоброзичливець, то це або Айрін, або Руаль. В обох був досить тісний контакт за кілька годин до першої непритомності.

Айрін, любительку світських вечірок, яка не пропустила жоден більш-менш значущий прийом, Найт знав з дитинства. Фея, на вигляд нічим не примітна, хоча наскрізь фальшива. Цілком могла бути замішана у темних справах. На організатора серйозної гри, звісно, не тягнула. Але як виконавиця чужої злої волі підходила ідеально.

Щодо Руаля. Той уже давно потрапив під підозру. І хоча хлопець занадто простий, щоб бути козирною картою, але цілком підходить на роль спільника Елен, яким та могла маніпулювати, користуючись його шаленою закоханістю.

— То що, вирахували мого отруйника? — перервала думки Найта саркастичним питанням Лена.

— Не можу сказати щось конкретне, але на вашому місці був би обережний з Айрін та Руалем.

— Дякую за попередження, Осяяний Найте. А тепер ваша черга відповідати.

— Гаразд.

— Моє питання — навіщо вам потрібні подорожі між світами? Тільки не кажіть, що буваєте в земному лише з цікавості. Не повірю.

Гарне питання. Принц виявився до нього не готовим. Насправді було дві причини. Але жодну з них Найт називати не хотів. Перша була надто особиста, щоб довірити її хоч комусь, а друга... Втім, другу він якраз сміливо може озвучити. Олена або все знає, або нічого не зрозуміє. А розшифровування в їхній договір не входило. Зате з її реакції можна буде здогадатися, наскільки вона обізнана.

1 ... 62 63 64 ... 130
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Забути, щоб згадати, Ольга Обська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Забути, щоб згадати, Ольга Обська"