Читати книгу - " Первісний інстинкт. Другий епізод: Мисливець., FrostFox"

Якщо реакція від інстинкту виживання забезпечила мені маневреність, то несамовитість від бойового куражу підняла атакуючу силу. Фінального удару я завдавав уже по несвідомому супротивникові, він і його зграя не заслуговували на жалість. На відміну від минулих супротивників, із цього мені дісталася здобич, яку ще належить перевірити в більш сприятливих умовах.

Під час протистояння мій запас сил, здоров’я і ситість істотно просіли, тому я кинув до рота три шматки в’яленого м’яса й запив незвичайним зіллям здоров’я. Ще пощастило, що обійшлося без травм, звісно, якщо не вважати за таку одну магічну.

[Через проведення надмірної кількості мани ефемерою, ви потрапили під ефект «Перевантаження джерела (Ранг ІІІ)»: Зменшення відновлення мани на 30% і збільшення складності будь-яких заклинань у 2,5 рази. Вірогідність порушення концентрації під час касту заклинання дорівнює 30%. Тривалість – 8 годин після повного відновлення здоров’я і мани.]

Такі вибрики – однозначно занадто для мого нерозвиненого магічного дару. Було б дивно, якщо б гравці могли регулярно перестрибувати через прірву рівнів, характеристик та навичок лише завдяки допінгу. Як козир останнього шансу – це непогано, але не більше. У грі й так вистачає моментів, коли ти починаєш замислюватися «а чи туди я потрапив?», не вистачає ще натовпу берсерків-камікадзе, які перепили алхімії. Тож під використання підсилювачів потрібно підлаштовувати свій білд, чого я, звісно, досі не міг собі дозволити.

До першої точки залишилося зовсім нічого, тому я змахнув системне повідомлення з дебафом, який у поточній ситуації ніяк мені не заважає, і побіг далі. За дві хвилини бігу від місця сутички з мечником, ми з найманцями об’єдналися в одну групу. До наступного місця добиралися окремо, але завдяки допомозі союзників, які вбили двох супротивників, у мене не виникло жодних проблем. З одного боку, я просив їх не втручатися, але з іншого… приємно, коли тобі прикривають спину.

***

– Якось так, – закінчив я викладення урізаної версії останніх подій.

Я не збирався ділитися з ними своїми мотивами та корінням конфлікту з Прайдом. Однак будь-яка співпраця завжди будується на довірі, тому і вважав за потрібне розвіяти їхні сумніви, особливо з огляду на їхню невеличку допомогу зі зменшенням поголів’я противника.

– Тобто ти вбив П’ЯТЬОХ гравців, вищих за себе рівнем, САМ, а одного взагалі у ВІДКРИТОМУ бою? – Злата із сумнівом карбувала слова, насилу вірячи в те, що сталося.

– Ні, звісно, я чув, що можна компенсувати відставання у двадцять-тридцять рівнів завдяки екіпіровці, перевазі в класі, розвиненим навичкам і розумному їх застосуванню, але це стосувалося гравців із класом та всіма перевагами, які із цього випливають, – поділився своїми думками Дарвін. – Тут або я був надмірно високої думки про здібності середнього гравця, або ти на рідкість вправний.

– Як на мене, то тут збіглося одразу багато умов: противник неготовий до засідки і звиклий діяти за шаблоном, недооцінка гравця нижчого рівня, незбалансованість ворожої групи з дефіцитом слідопитів, магів і лікарів, а також істотна перевага Фокса над гравцями аналогічного рівня, хоча б за характеристиками, – вибухнув цілою тирадою Мерлін, через що ми зі здивуванням подивилися на нього, змусивши того зніяковіло відвести погляд.

– Загалом згоден, – оскільки більше жодних запитань із їхнього боку не прозвучало, я вирішив зайнятися своїми справами.

Після стрибка у врата ми, сюрприз-сюрприз, не опинилися в підземеллі, як розраховували спочатку. Натомість перед нами шириться довга тонка стежка, що висить у бірюзово-райдужному «ніщо» й освітлює територію мірним світлом. Спершу я подумав, що це і є підземелля, але найманці розповіли про подібні випадки проникнення в підземелля, яким передувала невелика подорож стежкою або тунелем. Жодних кардинальних відмінностей від звичайних це не несло, зате давало час на підготовку до майбутнього підкорення, якщо така ще потрібна.

Десять пунктів характеристик від отриманого рівня я вклав в інтелект, бо потрібно доводити його до сотні, інакше не вдасться використовувати магічні предмети, до яких належать і материнські камені. Два пункти пробудження залишилися поза увагою, встигнемо ще, а ось обрати напрям розвитку інстинкту виживання не завадило б. З моменту його отримання я використовував його не більш ніж десять разів, але він від випадку до випадку розвивається нерівномірно, ось і зараз у дуелі з мечником здійснив величезний стрибок у розвитку.

[Навичка «Інстинкт виживання» переходить на «Ранг I – Учень»!]

[+5 витривалості]

[Виберіть напрям розвитку навички:]

> «Вивільнення»: Активація дає змогу спробувати скинути будь-який ефект контролю тіла не травматичного характеру та без постійного джерела впливу. Кількість одночасних або послідовних активацій до перезарядки дорівнює третині рангу навички (2 заряди);

> «Друге дихання»: Замість фіксованої тривалості навички, вона додається до запасу сил, а навичка і далі діятиме, доки запас сил не опуститься до 0. Разове збільшення запасу сил зменшується вдвічі, а швидкість персонажа збільшується на 5% за ранг навички (30%) і миттєво досягає максимуму, ігноруючи розгін.

«Йой… Вибір із права на помилку й можливості битися до останнього або втекти в будь-якому випадку. Обидва напрями не завадять, але зазвичай я намагаюся ухилятися і уникати контролю, а травм, які люблять завдавати мені сильні супротивники, навичка не зніме. З іншого боку, де мені ще трапиться можливість скинути ефект контролю? Та й із часом ефект може стати сильнішим».

[Інстинкт виживання (Ранг I – Учень)]

Тип: Активна навичка.

Опис: Коли живі істоти перебувають на межі між життям і смертю, у їхньому тілі може несподівано виявитися сила, яку вони раніше не помічали, а тонка межа між свідомістю і зовнішнім світом зникнути.