Читати книгу - "Пограємо в любов, Зоя Лістрова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Але тоді і я на нього подивлюся, -сказала Маша. Вона розглядала фотографії з особливою цікавістю.
- Машко, вистачить витріщатися на чужого голого мужика, - сказав Коля.
- Я б і тобі рекомендувала уважно подивитися і сказати, що ти бачиш. Уважно дивись.
- Йошкін кіт, це ж монтаж.
- У сенсі монтаж? - перепитала я.
- А ось так, монтаж. Той, хто тобі дав ці фотографії, явно мав мету вас розлучити. І в нього це вдалось, - сказала Маша.
- Чому ти їх не показала нам, коли розповідала. Той хто це зробив досяг мети, -сказав Коля.
- Не досяг. Його мета була я, він хотів одружитися зі мною і отримати більшу частину спадщини. Але ви впевнені, що монтаж?
- Машка найкращий криміналіст.
- Я завтра піду їх перевірю, але я впевнена, що це монтаж.
- Але, раз у нього дитина, значить він все ж таки мені зраджував.
- Треба було ДНК зробити, поговорити, а потім приймати рішення, що робити - сказала Маша.
- Можливо, це теж був план, як тебе позбутися. Точніше як тебе добитися, - сказав Коля. - А ну розкажи докладніше про того типа. Якщо, звичайно, хочеш.
Я розповіла, як з'явився Клим, і все, що відбувалося з його появою.
- Ось гад. І ти попалася. Но чому ти нам зразу все не розповіла.
- Маша, але зрада була, і це для мене було і є найболючіше.
- Ліза, зараз ти сама маєш повинна вирішити, пробачити Германа, чи далі страждати про те, що сталося. Я не хотіла б опинитися на твоєму місці.
- Я подумаю.
- І про тітку ту дурну не думай.
- Машко, звідки ти знаєш?
- Вона і нам мізки виносила. Але ми не клюнули, а ти виявилася навіюваною. От і про Германа подумай. Може, він там теж страждає.
- Я б точно страждав, - сказав Коля.
- Дивися мені, тільки подумай зрадити, страждатимеш і про те, що більше не зможеш зрадити, - посміхаючись сказала Маша.
Наступного дня Маша принесла мені висновок про те, що фотографії дійсно фотомонтаж. Тепер мені треба вирішити, що робити далі. Чи хочу я жити з Германом? Хочу, відповіла собі відразу. Він незважаючи ні на що, залишився в моєму серці. Адже я думаю про нього, я розмовляю із сином і говорю, що тато його любить і скоро приїде.
Я вирішила їхати. Через три місяці Василькові рік і хай в нього буде батько
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пограємо в любов, Зоя Лістрова», після закриття браузера.