Читати книгу - "Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт"

— Сонечко наступного разу коли копатимеш на людину вивчи інформацію детальніше. Бо якби ти це зробила то знала б що на мене ось так кидатись не можна, — Юля говорить ці слова з таким спокоєм що мені навіть стає лячно. 

Вона відпускає Міру й та похитуючись з розмазаним макіяжем, зіпсованою зачіскою, й сльозами на очах  поправляє одяг. 

— Щоб я тебе більше не бачила стерво, біля МОГО чоловіка! 

— Паскуди! І ти й твоя дружина! — кричить на останок дівчина й швидко спускається сходами. 

— А ти! — Юля грізно тикає в мене пальцем. — Якщо ще хоч раз посмієш мене обманути чи не дай боже зрадити. Антоне я клянуся тобі! Я ПІДУ. Раз і назавжди не залишивши слідів. Почну життя з початку стерши тебе зі спогадів. Але цього разу. ВОСТАННЄ! Я пробачаю тобі усе. Я чула вашу розмову від самого початку й усе бачила. Тому хочу знати лише одне. Ким вона була для тебе? 

Дівчина говорить серйозно я це бачу й чую в її голосі. Я вірю кожному слову й  уже боюся напартачити, але все одно всміхаюся й торкаючись її обличчя відповідаю:

— В порівняні з тобою ніким і нічим, але якщо по факту, то просто дівчиною яка мені подобалася й з якою я мав короткі стосунки. 

— А чому короткі? — запитує Юля дивлячись в мої очі своїми сірими. 

Я не можу погляду від них відвести я тону, гублюся в цих сірих туманах її очей. 

— Бо ти з'явилася в моєму житті з новиною про вагітність.