BooksUkraine.com » 📖 Бойова фантастика » Яничари, Кулик Степан 📚 - Українською

Читати книгу - "Яничари, Кулик Степан"

227
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Яничари" автора Кулик Степан. Жанр книги: 📖 Бойова фантастика. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 64 65 66 ... 140
Перейти на сторінку:

Заскрипіли гальма, і перед лобовим склом із темряви виринула ще одна постать, тільки тепер із погонами лейтенанта на плечах. Водій неквапливо опустив бічне скло з боку пасажира. Молодий офіцер елегантно козирнув і зазирнув усередину.

— Канет соме, геро, ванн байтерна... (Прошу вибачення, пане, але служба...)

Недбалим рухом Вест подав йому паспорт Вільяма Смаяла.

Прискіпливо звіривши фотографію з «оригіналом» і акуратно перевіривши, чи не фальшивий сам документ, лейтенант ще раз козирнув і повернув паспорт власнику.

— Дозвольте поцікавитися, пане Смаяле, звідки так пізно повертаєтеся?

Лінгвістичний чіп провів аналіз та зробив відповідне налаштування. Більше процес спілкування для Веста не поділявся на оригінальну звукову доріжку та підстрочник перекладу.

— З прогулянки.

— А гуляли, ще раз перепрошую за цікавість, пішки?

Климук зобразив на обличчі усмішку і, нахилившись до вуха лейтенанта, тихо і ніби збентежено промовив:

— Сподіваюся на конфіденційність... Розумієте, тут зачеплене чоловіче самолюбство. Не хотілося б… Підуть чутки. У ділових колах це може зашкодити репутації. Але вам, я ж розумію — посада зобов'язує, скажу. Моя машина втекла разом із дамою.

Офіцер сховав посмішку в вусах.

— Сподіваюся, пане Смаяле, це не завдало вам особливого клопоту?

— Можете бути впевнені, пане лейтенанте, коли я завтра до неї доберуся, красуня відпрацює все з надлишком. Інакше я вимагатиму таку неустойку, що вся їхня довбана фірма перейде у мою власність. Знаєте, я взагалі цих баб не розумію. За такі гроші ще й вередувати? Тим паче, нічого особливого я й не вимагав… Ось послухайте… Кажу їй, мала, як ти дивишся на те…

— Перепрошую, служба! — офіцер ледь помітно скривився, ще раз підніс руку до кашкета і зник так само тихо, як з'явився. — Бажаю успіху...

І тільки після того, як офіцер відійшов від машини, мічман Климук побачив метрів за п'ять, перед радіатором джипа, масивні ворота, а по обидва боки дороги — високі кам'яні стіни. Розвідник імперії землян в'їжджав до столиці Еннемі.

1 ... 64 65 66 ... 140
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Яничари, Кулик Степан», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Яничари, Кулик Степан"