Читати книгу - "Давай залишимось ніким, Елла Савицька"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Скайлер заводить двигун. Народ теж рухає у різні боки. Хтось залишається на другий фільм, але більшість збирається хто куди.
- Коли маєш наступний виступ на полі? - Запитує, коли ми від'їжджаємо з паркування.
- На наступному тижні. Хочеш прийти?
- Ще не знаю. Подивимося за обставинами.
- А в тебе можуть бути обставини?
Серйозний погляд переміщається на мене і трохи примружується.
- Я така сама людина, Олівія, як і ти. Звісно, у мене можуть бути свої обставини та плани.
Плани. Ну так.
Обсмикую сама себе.
- Розумію. Ми теж із Роєм хочемо на пікнік з'їздити.
- От бачиш. У тебе теж є плани, - відповідає уривчасто.
Я зітхаю, намагаючись відпустити ці злість і роздратування, які звідкись взялися. Може, у мене ПМС? Копаюся в пам'яті і розумію, що ні. Ще рано.
Коли ми приїжджаємо додому, я заходжу до зали й плюхаюся на диван. Скайлер вирушає до себе. Включаю фільм зі списку, який він надіслав мені вчора вранці і безцільно відкидаюся на м'яку спинку. Сподіваюся, хоч би цей фільм буде цікавим. Зав'язка начебто нічого. Але поки що не страшно. І чому Скайлер заніс його до списку?
Почувши кроки сходами, обертаюся. Скайлер прийняв душ і збирається йти. Побачивши мене, зупиняється у дверях.
– Тобі вчора було мало гострих відчуттів?
- Хочу ще.
- Ммм. Ну щасти. Світло тільки увімкни скрізь.
Підморгнувши мені, розвертається, а я стрімко подаюсь уперед.
- Може, залишишся і подивишся зі мною?
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Давай залишимось ніким, Елла Савицька», після закриття браузера.