Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

І привів він Зархіїв рід за родинами, і був виявлений Завдій.

18 І привів він чоловіків його оселі, і був виявлений Ахан, син Кармія, сина Завдія, сина Зераха з Юдиного плем'я.

19 І сказав Ісус до Ахана: Сину мій, прслав Господа, Бога Ізраїля, і зізнайся йому, і скажи мені, що ти зробив? Не приховуй нічого!

20 І відповів Ахан до Ісуса: Дійсно, згрішив я Господові, Богові Ізраїля.

21 І побачив я в здобичі одного доброго шінарського плаща і дві сотні шеклів срібла, і одного золотого зливка, п'ятдесят шеклів вага його, і взяв їх, і закопав у землю в середині намету мого, а срібло під ним.

22 І послав Ісус посланців, ті побігли вони до намету і знайшли сховане в наметі, а срібло під ним.

23 І забрали його з намету, і принесли його до Ісуса та до всіх Ізраїлевих синів, і поклали його перед Господнє обличчя.

24 І взяв Ісус Ахана, Зерахового сина, і те срібло, і того плаща, і того золотого зливка, і синів його, і дочок його, і вола його, і віслюка його, і отару його, і намет його, і все, що його, а весь Ізраїль з ним, та й вивели їх до долини Ахор.

25 І сказав Ісус: Нащо ти навів нещастя на нас? Хай на тебе наведе це нещастя Господь цього дня! І закидав його, весь Ізраїль, камінням. І спалили їх у вогні, і закидали камінням.

26 І поставили над тим велику кам'яну могилу, що стоїть аж до цього дня. І зупинив Господь лютий гнів свій, тому назвав те місце Ахором. І так аж до цього дня.

Ісус Навин 8

1 І сказав Господь до Ісуса: Не бійся й не лякайся, візьми з собою весь військовий люд, та й піди на Ай. Ось дав я в руку твою айського царя, і народ його, і місто його, і край його.

2 І зробиш Аєві та цареві його, як ти зробив Єрихонові та цареві його, тільки здобич його та худобу його заберете собі. Постав засідку на місто позад нього.

3 І встав Ісус та весь військовий люд, щоб іти на Ай. І обрав Ісус тридцять тисяч душ вмілих вояків, та й послав їх уночі.

4 І він наказав їм: Чатуйте на Ай позаду міста, не віддаляйтеся дуже і будьте всі готові.

5 А я та весь народ, що зі мною, прийдемо до міста. І коли вийдуть назустріч нам, як перше, то ми втечемо перед ними.

6 І підуть вони за нами, а ми відтягнемо їх від міста, відходячи, щоб вони подумали, що ми втікаємо перед ними, як перше.

7 А ви встанете з засідки, і здобудете те місто, і Господь, Бог ваш, дасть його вам у вашу руку.

8 І як ви візьмете місто, то підпалите його, зробите за Господнім словом. Глядіть же, це мій наказ вам.

9 І послав їх Ісус, і пішли вони в засідку, та й засіли між Бет-Елом та між Аєм, на захід від міста. А Ісус ночував тієї ночі серед народу.

10 І встав Ісус вранці, і оглянув народ, і пішов він та Ізраїлеві старшини перед народом до Аю.

11 А всі вояки, що були з ним, пішли під гору, і підійшли навпроти того міста, і таборували з півночі Аю, а між ним та між Аєм була долина.

12 І взяв він біля п'яти тисяч людей, і поставив їх як засідку між Бет-Елом та між Аєм, на захід від міста.

13 І розбив весь народ, що з півночі міста, табір, а задня частину його була з заходу міста. І прийшов Ісус тієї ночі на середину долини.

14 І як побачив це айський цар, то він та весь народ того міста поквапилися встати рано і вийти назустріч битися з Ізраїлем, на визначений час перед степом. А він не знав, що є засідка позаду міста.

15 А Ісус та весь Ізраїль вдавали, ніби побиті перед ними, і втікали дорогою на пустелю.

16 А ті скликали весь народ, що в місті, щоб гнатися за ними. І гналися вони за Ісусом, і віддалилися від міста.

17 І не залишився ніхто в Аї та в Бет-Елі, хто не погнався б за Ізраїлем. І залишили вони місто відчиненим, та й погналися за Ізраїлем.

18 І сказав Господь до Ісуса: Простягни руку зі списом до Аю, бо в руку твою його віддам. І простягнув Ісус руку зі списом до міста.

19 А люди в засідці швидко піднялися зі свого місця та й побігли в напрямку простягнутої руки. І ввійшли вони до міста, і здобули його, і підпалили те місто.

20 І побачили айські люди позад себе, що дим над містом піднімався до неба! І не було в них сили, щоб утікати ані сюди, ані туди... А народ, що втікав до пустелі, повернув на своїх переслідувачів.

21 А Ісус та весь Ізраїль, як побачили, що засідка здобула те місто, і що знявся дим над містом, то повернулися, та й убили айських людей.

22 А ті, що захопили місто, вийшли з міста назустріч їм, і айські воїни опинилися серед ізраїльтян з двох боків. І ті вбили всіх.

23 А айського царя вони схопили живого і привели його до Ісуса.

24 І як покінчив Ізраїль добивати всіх айських мешканців у пустелі, що гнали їх по ній, і як попадали вони від вістря меча всі до останнього, то повернувся весь до Аю і перебив усіх там вістрям меча.

25 І було всіх, що впали того дня, від чоловіка й аж до жінки, дванадцять тисяч, усі айські мешканці.

26 А Ісус не опускав своєї простягнутої зі списом руки, аж поки не винищили всіх айських мешканців.

27 Тільки худобу та здобич того міста забрав собі Ізраїль за словом Господа, що наказав був Ісусові.

28 І спалив Ісус Ай, і поклав його вічною руїною та пусткою, і так є аж до цього дня.

29 А айського царя повісив на дереві до сутінок. А коли сонце заходило, Ісус наказав і зняли його труп з того дерева та й кинули його до входу брами міста. І накидали над ним велику кам'яну могилу, що стоїть аж до цього дня.

30 Тоді Ісус збудував жертовника для Господа, Бога Ізраїлевого, на горі Евал,

31 як наказав був Мойсей, працівник Господній, Ізраїлевим синам, як написано в книзі Мойсеєвого закону, жертовника з цілого необробленого каміння. І принесли на ньому цілопалення для Господа, і принесли мирні жертви.

32 І він зробив на тих каменях копію Мойсеєвого закону, що той написав перед Ізраїлевими синами.

33 А весь Ізраїль і старшини його, і урядники, і судді його, стояли з обох боків ковчегу навпроти священиків та левитів, що носять ковчег Господнього заповіту, як приходько, так і тубілець, половина його навпроти гори Ґарізім, а половина його навпроти гори Евал, як наказав був Мойсей, раб Господній, найперше благословляти Ізраїлів народ.

34 А потім він читав усі слова того закону, благословення та прокляття, усе так, як написано в законі.

35 Не було слова зі всього, що наказав був Мойсей, чого не читав би Ісус перед усіма зборами Ізраїля і жінками, і дітьми, і приходьком, що ходить серед них.

Ісус Навин 9

1 І коли це почули всі царі, що по той бік Йордану, на горі та на поділлі, та на всьому березі Великого моря навпроти Лівану: хіттеянин і амореянин, і ханаанянин, і періззеянин, і хіввеянин, і євусеянин,

2 то вони зібралися, щоб разом воювати проти Ісуса та проти Ізраїля.

3 А мешканці Ґівону почули, що Ісус зробив Єрихонові та Аєві,

4 та пішли на хитрість. Взяли живність на дорогу і взяли потерті мішки для віслюків своїх, і бурдюки для вина потріскані та пов'язані,

5 і взуття потерте та полатане на їхніх ногах, і одяг на них поношений, а весь хліб на дорогу був сухий та запліснявілий.

6 І пішли вони до Ісуса, до табору в Ґілґалі, та й сказали до нього та до старшин Ізраїлевих: Ми прийшли з далекого краю, щоб ви уклали з нами угоду.

7 І запитали Ізраїлеві сини хіввеян: Може ви живете поблизу нас, то як ми укладемо з вами угоду?

8 І відповіли вони Ісусові: Ми твої раби. А Ісус запитав у них: Хто ви та звідки прийшли?

9 А вони сказали йому: З дуже далекого краю прийшли твої раби до імені Господа, Бога твого, бо ми чули про все, що він зробив був у Єгипті,

10 і все, що він зробив двом аморейським царям, що по той бік Йордану, Сигонові, цареві хешбонському, та Оґові, цареві башанському, що в Аштароті.

11 І сказали до нас наші старшини та всі мешканці нашого краю: Візьміть у свою руку поживу на дорогу і йдіть назустріч та й скажете їм: Ми ваші раби. А тепер укладіть з нами угоду.

12 Оце наш хліб, теплим ми брали його в дорогу з наших осель, щоб іти до вас, а тепер ось він висох і запліснявів.

13 А ці бурдюки для вина, що наповнювали ми нові, ось подерлися! А одяг наш та взуття наше зносилося від цієї дуже далекої дороги.

14 І взяли ізраїльтяни з їхньої поживи, а Господа не запитали.

15 І уклав з ними Ісус угоду про мир, щоб залишити їх живими, і присягнули їм голови громади.

16 І по трьох днях по тому, як склали з ними угоду, почули, що сусіди вони до них, і мешкають вони поруч.

17 І рушили Ізраїлеві сини, і третього дня прибули до їхніх міст. А їхні міста: Ґівон і Кефіра, і Беерот, і Кір'ят-Єарім.

18 І не вбили їх Ізраїлеві сини, бо голови громади присягали були їм Господом, Богом Ізраїля. І нарікала вся громада на голів.

19 І сказали вони до всієї громади: Ми присягали їм Господом, Богом Ізраїля і тепер ми не можемо доторкнутися до них.

20 Залишимо їх живими і не буде на нас гніву за присягу нашу.

21 І сказали до них голови: Хай вони живуть. І стали вони рубати дрова та носити воду для всієї громади, як казали їм голови.

22 І покликав їх Ісус, і сказав до них: Ви обдурили нас, кажучи: Ми дуже далекі від вас, а ви ось мешкаєте серед нас?

23 А тепер ви прокляті і не переведеться серед вас раб, і рубачі дров, і носії води для оселі Бога мого.

24 А вони відповіли Ісусові: Бо виявили раби твої, що Господь, Бог твій, наказав Мойсеєві, своєму рабові, дати вам весь цей край і винищити всіх мешканців цієї землі перед вами. І зробили це, бо дуже налякалися за своє життя зі страху перед вами.

25 А тепер ми в руці твоїй. Як добре, і як справедливо в очах твоїх зробиш з нами.

26 І він врятував їх від руки Ізраїлевих синів, і не вбили їх.

27 І дав їх Ісус того дня за рубачів дров та за носіїв води для громади й для Господнього жертовника у місці, яке він обере. І так є аж до цього дня.

Ісус Навин 10

1 І як почув єрусалимський цар Адоні-Цедек, що Ісус знищив Ай, і що зробив Єрихонові й цареві його, так зробив Аєві та цареві його, і що мешканці Ґівону уклали мир з Ізраїлем та були серед них,

2 то дуже налякалися, бо Ґівон місто велике, як одне з міст царських, і що воно більше за Ай, і всі люди його лицарі.

3 І послав єрусалимський цар Адоні-Цедек до хевронського царя Гогама і до ярмутського царя Пірама, і до лахіського царя Яфії, і до еґлонського царя Девіра, промовляючи:

4 Прийдіть до мене на допомогу і ми поб'ємо Ґівона, бо він замирив з Ісусом та з Ізраїлевими синами.

5 І вони зібралися, і пішли п'ять аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський і цар еґлонський.