Читати книгу - "Мої сімейні обставини, Анна Лерой"

Моя голова розривається від думок. Невже все так і було? Ось так просто старший брат спланував свою смерть, дав шанс нашому дядькові зробити за нього всю брудну роботу: зібрати вірних дядькові людей, укласти моє весілля, усунути Левіса від справ. Щоб потім Амір міг з'явитися на сцені і... домогтися блага для себе або народу цих земель? За час, що його вважали померлим, він зібрав компромат і заручився підтримкою важливих йому людей, а потім одним махом прибрав всіх небажаних.

Що ж, нарешті, він може правити так, як йому хочеться.

Але я б так не змогла. А він... А що я насправді знаю про Аміра?

— Буває, що весь час нашого світу, усі роки та століття не допоможуть зрозуміти іншу людину. А іноді досить імені і декількох хвилин, щоб стати вірним комусь, — раптово вимовляє Карісса. Виявляється, це відповідь на моє питання, те, що я промовила вголос.

— Вибач, — перепрошую, адже відьмочці довелося багато що пережити через мого старшого брата.

— А хіба ти повинна вибачатися? Ти тут при чому? — здивовано дивиться на мене Карісса.

Я хитаю головою і тяжко вдихаю повітря.

Ми мовчимо дуже довго: відьма розгойдується на стільці, Левіс лежить поруч зі мною, а я сиджу на дивані і просто моргаю. Зрідка в моїй голові з’являється якась думка, але тут же розбивається: я занадто не в собі, занадто шокована, щоб думати. І мені все ще боляче.

Нам приносять сніданок і обід, але не новини. Левіс вимагає присутності Аміра, але на нього дивляться як на божевільного: мовляв, як цей дурний хлопець може щось вимагати від вельмишановного оберега. Левіс кидається на двері, але я стримую його.

Замість вечері несподівано з'являється покоївка. Я згадую Ланаду: цікаво, вона просто хотіла допомогти або теж працювала на когось? Але Ланада хоча б зображала турботу і теплоту, а прийшла дівчина явно мені не співчуває.

Одягання в сукню відбувається швидко і неприємно. Чужі пальці смикають за волосся і впиваються в шкіру. Замість усмішки мені дістаються бридливо стиснуті губи. Які про мене ходять чутки, щоб ця дівчина мене так зненавиділа? Що я оббирала бідних і вивозила гроші за кордон? Або що не бажала полегшити життя простим людям і кинула свого брата і обов’язки Заступниці? Питань стає все більше, але відведений мені час давно скінчився. Я маю йти.