BooksUkraine.com » Публіцистика » Проект «Україна». Жертва УПА. Місія Романа Шухевича, Данило Борисович Яневський 📚 - Українською

Читати книгу - "Проект «Україна». Жертва УПА. Місія Романа Шухевича, Данило Борисович Яневський"

192
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Проект «Україна». Жертва УПА. Місія Романа Шухевича" автора Данило Борисович Яневський. Жанр книги: Публіцистика. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 67 68
Перейти на сторінку:
гімназію, вступив до Львівської Політехніки. З 1943 р. — член ОУН. Засуджений за націоналістичну діяльність, звільнений німцями. 1941–1942 рр. — обласний провідник Кам’янець-Поділь-ської обл., у 1942–1943 рр. — Вінницької обл. у 1944 р. — 1948 рр. — крайовий референт і провідник ОУН (с-д) на «Північно-Західних землях». Загинув у бою.

Кравчук Роман («Максим», «Петро», «Степовий», та ін.) (1910–1951), нар. в м. Кам’янка Струмилова (сучасна Кам’янка Бузька, Львівської обл.) у сім’ї вчителя (за іншими даними — банківського службовця). Закінчив Золочівську гімназію. 1929 р. вступив до Львівської Політехніки.

1930 p. — член Золочівського екзеку-тиви ОУН. 1934 р. його було засуджено за націоналістичну діяльність, звільнений радянськими окупантами. Наприкінці 1939 р. (за іншими даними — на початку 1940 р.) перейшов на територію Генеральної Губернії, пройшов навчання у школі Абвера.

Навесні 1940 р. разом з І. Климовим («Легендою») нелегально повернувся до УРСР. У вересні 1941 р. заарештований німцями. У червні 1942 р. за нез’ясованих обставин його звільнено з ув’язнення. 1942 р. — член Проводу та заступник організаційного референта, у 1943 р. — організаційний референт Проводу, провідник ОУН(с-д) на «Західноукраїнських землях» (сучасні Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська області та «Закерзоння» — територія сучасної Польщі). Загинув у бою.

Кук Василь («Василь Коваль», «Юрко Леміш», «Ле», «Медвідь») (1913–2007), нар. в с. Красне (сучасна Тернопільська обл.). Закінчив Золочівську гімназію, навчався на юридичному відділенні Люблінського католицького університету. Член ОУН із 1932 р. 1934 р. засуджений за націоналістичну діяльність до 2 років ув’язнення. З травня 1937 р. — у підпіллі, співпрацював із Р. Шухевичем. 1940 р. призначений Бандерою організаційним референтом ОУН(с-д). 31 серпня заарештований німцями у Василькові Київської обл. За нез’ясованих обставин утік із-під варти та перебрався до Львова. З 1942 р. — «урядуючий провідник» ОУН(с-д). Після загибелі Р. Шухевича — голова Проводу ОУН(б), Головний командир УПА, Голова Генерального Секретаріату УГВР. Захоплений у полон 23 травня 1954 р. Звільнений 1960 р. Похований у с. Красне Львівської обл.

Лебідь Микола («Максим Рубан», «Чорт», «Марко», «Олег», «Ігор») (1909 або 1910–1998), нар. в с. Стрілища (сучасна Львівська обл.). Закінчив Львівську гімназію. Член УВО з 1925 р., член ОУН із 1929 р. 1936 р. засуджений до смертної кари (замінено на довічне ув’язнення) за участь у вбивстві міністра Б. Пєрацького. 1939 рр. звільнений німцями (за іншими даними — втік за нез’ясованих обставин). Учасник Краківського збору, на якому був обраний заступником Бандери. Єдиний із провідників ОУН(б), який уникнув арештувлітку 1941 р. Після арешту Бандери та Стецька — «урядуючий провідник» ОУН(б). У липні 1944 р. виїхав на Захід, член 34 ОУН. Із 1949 р. — в еміграції в США.

Ленкавський Степан («Залужний») (1904–1977), нар. в с. Уторники (сучасна Івано-Франківська обл.). Учився на філософському факультеті Львівського ун-ту. З 1929 р. — член ОУН. Автор «Декалогу» («Десять заповідей українського націоналіста»). 1932 р. засуджений за націоналістичну діяльність до 4-х років ув’язнення.

1939 р. жив у Кракові, учасник Краківськго збору. У липні 1941 р. заарештований німцями, до 1944 р. утримувся в ба-раці «Z». Після 1945 р. жив у Німеччині. В 1950–1951 та 1959–1968 рр. — голова проводу ОУН(б).

Литвинчук Іван («Дубовий», «Максим» та ін.) (1917–1951 або 1952), нар. в с. Дермань (сучасна Рівненськаобл.); за ін. даними — в с. Бискупичі Руські (сучасна Волинської обл.), в сім’ї священика. Навчався в Кременецькій семінарії. У 1937–1939 рр. жив у Варшаві (за іншими даними, був ув’язнений).

Звільнений німцями. 1941 р. — керівник Сарненської округи ОУН(с-д), 1943–1944 рр. — командир БО «Заграва». 1944 р. — крайовий провідник Північно-Західного краю («Хмельницький», «Москва»). 1945 р., можливо, був командиром УПА-Північ. Загинув у бою під час спроби захоплення його в полон.

Логуш Омелян («Євген», «Іванів» та ін.) (1912–1982). Відомості про місце народження та соціальне походження відсутні. Навчався на агрономічному фак-ті Львівської Політехніки. У1937— 1939 рр. — голова Студентської Репрезентації Союзу українських студентських організацій Польщі (СУСОП). Заарештований за націоналістичну діяльність у березні 1939 р., звільнений під час радянської/німецької окупації. У 1942–1943 рр. — референт пропаганди крайового проводу ОУН ПСУЗ (Південно-Східних українських земель) у Дніпропетровську, політреферент ЦП ОУН. 1994 р. — головний редактор часопису «Ідея і чин». Після 1945 р. емігрував до ФРН, згодом до США. Помер ум. Сент-Луїс (штат Міссурі, США).

Луцький Олександр («Андрієнко», «Богун» та ін.) (1910–1946), на-родився в с. Боднарів (сучасна Івано-W Франківська обл.) у селянській сім’ї. 1930 р. — член ОУН. 1932 р. — закінчив гімназію в Станіславові. У 1933—1937 рр. — його заарештовано та засуджено за націоналістичну діяльносіть. У 1937—1939рр. — провідник у ОУН у Станіславові. Окр. провідник ОУН у Станіславові (1937–1939). У 1941–1942 рр. — військовослужбовець батальйону «Нахтігль» та 201-го батальйону охоронної поліції. Розстріляний 1946 р.

Маївський Дмитро («Сонар», «Тарас» та ін.) (1914–1945), народився в с. Реклинець (сучасна Львівська обл.) у сім’ї вчителя. Навчався в Стані-славівській гімназії. З 1933 р. — член ОУН. 1934 р. засуджений за націоналістичну діяльність, 1939 р. звільнений німцями. У 1939–1940 рр. — обласний провідник ОУН наХолмщині. У 1941–1942 рр. — заступник Крайового Провідника ОУН(с-д) СД у Києві.

У 1942, 1944–1945 рр. — головний редактор часописів «Ідея і чин», «За самостійність України», «Молода Україна». 1945 р. застрелився при спробі захоплення його в полон на території Чехословаччини.

Матла Зиновій (Зенон) («Дніпровий», «Чорний» таін.). (1910–1993), народився в с. Містки (сучасна Львівська обл.). 1930 р. — закінчив Львівську Академічну гімназію, навчався на математичному факультеті Львівського університету. 1934 р. засуджений до смертної кари (із заміною на довічне ув’язнення) за вбивство поліцейського. 1939 р. звільнений німцями. 1941 р. — крайовий провідник ОУН «Південно-Східних українських земель» (ПСУЗ) у Дніпропетровську. У 1943–1944 р. перебував у німецькому концтаборі.

1952 р. емігрував до США. Помер у Філадельфії.

Мудрий Василь (1893–1966), нар. в с. Вікно (сучасна Львівська обл.). Навчався на філософському фак-ті Львівського ун-ту. 1921р. — співза-сновник Львівського таємного ун-ту. 1926 р. — співзасновник, автор програми Українського Національно-Демократичного об’єднання, в 1935–1936 рр — головаУНДО, з1935 р— депутат, віце-маршал Сейму, голова Української парламентської репрезентації, один із ініціаторів й розробників програми нормалізації ук-раїно-польських стосунків. У 1941–1944 рр. — секретар Українського народного комітету у Львові. У 1944–1949 рр. — проживав у Німеччині, де відновив діяльність УНДО. 1949 р.

1 ... 67 68
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Проект «Україна». Жертва УПА. Місія Романа Шухевича, Данило Борисович Яневський», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Проект «Україна». Жертва УПА. Місія Романа Шухевича, Данило Борисович Яневський"