Читати книгу - "Серденько Змія, Віолетта Котова"

- Не починай. – зітхнула я.

- Гаразд, забули. Давай краще я тебе пригощу чимось смачненьким.

- Дякую, залюбки. – я справді була не проти, бо вже майже наступив вечір і мене не нудило.

 Ми приємно поспілкувалися на теми відсторонені від його колишніх спроб залицятися до мене. Врешті решт, Стас випитав у мене інформацію щодо мого працевлаштування, та дізнавшись, що я тимчасово безробітна, запропонував місце асистента на кафедрі де він викладав декілька дисциплін. По факту, перебуваючи на посаді асистента мала проводити семінари до тих предметів, лекції з яких читав Стас. Враховуючи те, що зараз навчання проводилось в онлайн форматі, я мала змогу виходити на роботу фізично тільки два дні, а в інші спілкуватися зі студентами з дому. Цей варіант здавався мені ідеальним, офіційне працевлаштування, плюс умови, які мені цілком підходили, тому я не зважаючи ні на що, погодилась на цю вигідну пропозицію.