Читати книгу - "Стражі Дзеркала , Yuleesi"

-Ні, – засміялася Хімена, – але про це трохи пізніше.

-Так, хоч історія також заслуговує уваги, – погодився Хосе. – Я лише хотів додати, що ми не відреклися від принципів Стражів.

-Справді? – Катрін недовірливо підняла брову. – Ви ж не хотіли… Вчитися, бути Стражем…

-Ні, бути Стражем я хотів, я лише не хотів, щоб це було пов’язане з Університетом. Ми трохи вдосконалили їхні принципи, зброю… Але ми боремося зі злом. І не припинемо цього робити.

Рубі раптом позіхнула, не в змозі стриматись.

-Пробачте, – пробурмотіла вона.

-Час спати, – відреагувала Хімена. – Дівчинка вже майже заснула.

-Ні, – запротестували Катрін. – Ви ж обіцяли розповісти…

-Я не забула, – усміхнулася Хімена. – Але ви втомлені.

-Хоч натякніть, – попросила Емілія, переборюючи бажання позіхнути.

-Ох, і вперті, – зітхнув Хосе. – Гаразд. Я не розповідатиму вам усіх тонкощів, бо і сам їх не знаю. Скажу лише, що нам допомогла Фає – наша фея.

-Ваша…

-Та годі вже, Рубі – Хімена поклала руки на плечі Стражниці, ніби втихомирюючи ту. – Вам і справді час відпочити.