Читати книгу - "Без тебе ніяк, Лаванда Різ"

- А що якщо у мене не вийде завагітніти найближчим часом? - це було перше, що запитала Єва, як тільки Адам відкрив очі.

- Давай домовимося, без всяких «а що якщо», - відрубав Адам. - Без сліз, без зітхань, без нападів істерик і депресії. Все буде як і раніше, дитина не повинна бачити нас засмученими та у відчаї. Він тямущий, він все відчуває, найменше коливання настрою. Заради нього ми будемо жартувати, дуріти,посміхатися, займатися своїми справами, ходити на роботу, грати з ним, будувати плани. Ти зрозуміла мене?

- Ні, на роботу я не піду. Я хочу більше часу проводити з сином.

- А я сказав підеш! - Адам застережливо підняв брову. - Інакше ти зійдеш з  розуму від постійних думок і переживань. Тобі потрібно чимось відволіктися. У нас буде менше проблем, якщо ти не будеш мені заперечувати.

- Чому ти іноді буваєш таким жорстоким деспотичним цапиною, Адаме ?! - розлютилася Єва, скочивши. - Я не можу так відсівати свої емоції як ти, я не можу думати ні про що інше, я не можу змусити своє серце не тривожитися за свою крихітку, як же ти не розумієш! Я відчуваю цей біль з кожним подихом ...

- Єво ... це я як раз розумію, - твердо промовив він, не змінюючи суворої інтонації. - Я не прошу тебе не тривожитися, я прошу тебе бути стійкою. Коли ти розберешся зі своїми емоціями - ти зрозумієш, що я мав рацію. ... І якщо я і веду себе з тобою як паршивець, як тобі зараз здається, то тільки тому що дбаю про тебе. Спілкування з зовнішнім світом допоможе тобі не зламатися, повір мені. ... Сьогодні я відвезу тебе в агентство.

Як це насправді складно - виглядати життєрадісною, коли у тебе рветься душа, Єва зрозуміла, як тільки побачила, що Нік прокинувся.

- Мамочко, ти засмутилася? - одразу стривожився малюк, і Єва зловила повний докору погляд Адама.

- Трошки, милий, - посміхнулася Єва, цілуючи сина в світлу верхівку. - Папа не дозволяє мені їздити на мотоциклі.

- Це ж небезпечно, - важливо зауважив дитина.

- Навіть діти знають, - хмикнув Адам. - Так що, місіс Пірс, потрібно слухатися свого чоловіка. Ніколас, що найголовніше в розпорядку дня?

- Сніданок!

- Правильно, а ось мама не знала. Здичавіла в своєму лісі, до сих пір росу збирає і п'є квітковий нектар. Скоро нам доведеться прив'язувати її до стільця і годувати силою. Так що ти з нею поговори як-небудь, - в компанії сина Адам перетворився, він знову був радісним і іронічним. - Пора тобі зібрати себе до купи, Єво, - шепнув він їй, проходячи повз.

- Тато, а ти любиш маму? - раптом поцікавився Нік, колупаючись в своїй тарілці.

- Звичайно, люблю, - напружився Адам, чим змусив Єву посміхнутися. - А що?

- Може потрібно любити її сильніше? - продовжував розмірковувати Нік. - Тому що няня сказала, що діти народжуються від сильної любові, але у вас поки не виходить народити мені братика або сестричку. Я б чесно ділився з ними своїм іграшками, і мені не було б нудно. Коли ти наступного разу будеш цілувати маму, цілуй її міцніше! Гаразд?

Адам, вже не дивлячись на Єву, розгублено посміхнувся, розчулюючись дитячій безпосередності :

- Гаразд, я буду намагатися сильніше. Ти чула, мамо?

- Папа і так старається, Нік, дуже старається, - щоб не заплакати, Єва посміхалася. - Але щоб народилася нова людина потрібен час, вони не з'являються відразу. Ось ти ріс у мене в животику цілих дев'ять місяців. Так що потрібно набратися терпіння, придумати ім'я, зробити ще одну дитячу.

- Навіщо, адже він буде жити зі мною, - знизав плечима Нік. - Я сам буду за ним доглядати.

- О, як же ти мені нагадуєш свого тата, - зітхнула Єва, - Ірландські чоловіки завжди вирішують все самостійно. Навіть коли міцніше любити.

- Як тобі напевно заздрять люди, - пожартував Адам.