Читати книгу - "Без тебе ніяк, Лаванда Різ"

- Ти тепер мене будеш як школярку, привозити і забирати? - насупилася Єва, поки Адам паркувався біля будівлі бізнес центру.

- Ну, хіба я не турботливий чоловік? Але цим я не обмежуся. Я не тільки буду тебе привозити і забирати, я ще тебе буду доводити до робочого місця, - кинув він напівжартома. - Щоб ти додому не змилася.

Єва і справді думала, що він жартує, але коли Адам вивів її за руку з ліфта, як маленьку, вона почала люто вириватися.

- Припини, клоунада тобі не личить, - шипіла вона, поки він продовжував наполегливо стискати її руку. - Не ганьби мене! Адаме, ну я прошу тебе, на що це схоже!

- А де всі? А, рекламщики теж влаштовують летючки? - і він поволік її до демонстраційного залу, який так само служив Ванді як зал для прочуханів. - І вам доброго ранку! - відчинивши двері, Адам Пірс перервав Ванду на півслові.

- Вирішили повернути нам її назад, містере Пірс? - пожартувала Ванда, окинувши його майже ображеним поглядом.

- Просто не зміг відмовити собі у задоволенні проводити дружину, - з гордовитою холодністю парирував він. - Заодно хочу поцікавитися , коли я отримаю пробний рекламний ролик? Ви затримуєтеся за термінами,  адже дата була строго обумовлена в контракті.

- Зате в контракті не було сказано, що ви приберете до рук мого кращого працівника. Без Єви усі терміни доведеться зрушити.

- Ви думаєте, я зараз з вами жартую? - градус в приміщенні різко впав вниз. Коли Адам Пірс заговорював таким тоном, оточуючі невимушено  відчували, як мороз повзе по шкірі. 

- Адаме, - видихнула Єва, відчуваючи, що зараз хтось із них стане на диби, тому що Ванда нікому не дозволяла себе пригнічувати.

- Ні , мила, це ти дома будеш намагатися мене обсмикувати і чого доброго сперечатися зі мною! - поставивши на місце Єву, Адам переметнув свій вбивчий погляд на Ванду. - Це бізнес, Вандо, діловий світ не робить поблажок. Якщо ви запороли мені термін - ваше агентство буде  виплачувати солідний штраф. Я розраховував, а ви, як серйозно агентство, дали зобов'язання!

- Адаме, тоді мені доведеться тиждень засиджуватися допізна! – все ж таки не витримала Єва. - Через твої принципові терміни я перестану бачити сина!

- Мене не хвилює як «Ідріс» впорається з накладками! - бив словами Адам. - Не треба було хапати стільки замовлень! А за умовою трудової угоди, затримка на робочому місці понад домовленого часу або повинна оплачуватися за коефіцієнтом, або це правове порушення. Я хочу побачити контракт Єви!- прогримів він так, що його було чути навіть у коридорі.

- «Ідріс» не укладала контракт з Євою, - крізь зуби видавила Ванда, ненавидячи Адама Пірса вже всім серцем. І ненавидіти його у неї було багато причин.

- Так ти тут працюєш  на добровільних засадах? - з холодної їдкістю зауважив він Єві, знову перемикаючись на Ванду, - Тобто, місіс Брук, палаючи затятим обуренням на мою адресу ви, тим не менш, порушуєте правові та економічні норми? Може, варто запросити ревізійний комітет, щоб він допоміг вам навести тут порядок?

- Господи, Адаме, чому б тобі не забратися у свій «Глобал» і не залишити нас тут всіх в спокої? - благала Єва, безрезультатно намагаючись його урезонити , хоча проблеми рекламного агентства вже не могли схвилювати її сильніше, ніж думки про хвору дитину.

- Перед тобою, Єво, «бостонська акула» у всій красі, - проказала Ванда, вороже піднявши голову. - Він хоче моє агентство! Акули завжди накидаються, відчувши кров.

- Обговоримо? - з незворушним почуттям переможця запропонував Адам, вказуючи Ванді на крісло.

- Ти мене взагалі добити вирішив? - перегородила йому дорогу Єва. - Це така манера помститися всім хто мене підтримував?

- Єво, - голос Адама , як і його погляд трішки потеплішав. - Я ніколи не опускаюся до дріб'язкових розборок нишком. В даному випадку це підприємницький нюх . У бізнесі немає емоцій - тільки угоди і прибуток, або прорахунки і збиток. Якби я хотів знищити дітище Ванди через помсту - я б діяв інакше і напевно. Я ж бажаю «Ідріс» процвітання, але з часткою мого контролю. Думаю, вам всім варто зайнятися роботою і залишити нас з Вандою наодинці, - зволів він звернути увагу на збентежену притихлу на своїх місцях команду.

- А раз я тут офіційно не працюю, то мені тут взагалі робити нічого! - розсердившись, кинула Єва.

- Тільки ось не потрібно мені тут викидати ці мелодраматичні хіти!,  - Адам спритно зловив її однією рукою , притискаючи до себе. - Мене ти звичайно зараз не почуєш, але зате, я впевнений, послухаєш Ванду. Ванда, я буду дуже податливий і лояльний, якщо ви зараз же вплинете на мою дружину! - прозвучало як ультиматум.

- Єво, ми усі тут пересичені твоєю любовної кашею, - рішучим тоном, зважившись на компроміс, вимовила Ванда, включаючись в гру Адама. - Хочу нагадати, що лінія дитячого харчування чекає на тебе. Іди і займися справою! Нехай наші відносини не оформлені на папері, але я все ж твій роботодавець і у тебе переді мною є зобов'язання. А я поки поговорю з містером Пірсом і впевнена, ми з ним прийдемо до розумного компромісу.

   Як вона ні намагалася  змінити свій хід думок, у Єви поки не виходило. Вона постійно думала про свого сина, про цю жахливу  хворобу, про своїх гени і про тих, хто колись немовлям кинув її на безлюдному пляжі.  Іноді, майже що автоматично відповідаючи на репліки своєї команди.