Читати книгу - "Під стрілами , Lina A"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Аліса повільно посміхнулася — сумно, але впевнено.
Того вечора вона їла свою вечерю, не поспішаючи, ніби смакуючи не лише їжу, а й маленьку, але важливу перемогу над власним болем.
Вона ще поплаче, ще не раз згадає все пережите. Але вона вже знала: з кожним днем ці спогади болітимуть усе менше.
І одного дня вона згадає все це без сліз.
І відчує лише тиху гордість за себе.
Тепло ковдри огортало її, а з кожним подихом тривоги відпускали.
Її тіло нарешті знайшло спокій, якого так потребувала душа.
І коли повіки стали важкими, а думки — м’якими й розмитими, Аліса дозволила собі заснути.
З мокрими очима.
З пораненим, але світлим серцем.
З надією на ранок, що обов’язково принесе щось нове..
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Під стрілами , Lina A», після закриття браузера.
