Читати книгу - "Знову "ми", Ліка Радош"

Можливо мене це так зачіпало, бо зі мною Стас так само поводився. А я бігала за ним, щоб часом не образився, щоб раптом щось зробила не так. Ось і Таня чомусь голосу розуму не чула. Мого, до речі, також. Бо я неодноразово їй говорила, щоб не наступала на мої граблі. Та де там...То ж любов усього життя!

- Можливо, послухаю тебе. Придумаю щось на вихідних. - вона глянула на годинник на руці. - Алін, а твій час наближається, та й мені варто на робочому місці з'явитись. Чекаю звіт, про побачення.

- Домовились, ти також про своє не забудь. Біжи вже... - перш ніж закрити за собою двері, Таня обернулась і послала мені повітряний цілунок

- Удачі.

- Дякую. - тільки й встигла кинути їй у відповідь.

Залишалась наодинці...